Бухоблік
Документи
Перевірки
Податки
Автор: Ірина Літвінчук
Опубліковано: 14 Листопада 2025 р.
Бракований імпорт: Облік кредит-ноти від нерезидента

Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування “ввізного” податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки.

Бракований імпорт: Облік кредит-ноти від нерезидента

ПИТАННЯ: Підприємство імпортувало товари. Згодом було виявлено, що частина з них є бракованою. У зв’язку з цим підприємство виставило претензію нерезиденту. Останній її погодив шляхом оформлення кредит-ноти у вигляді надання знижки на майбутні поставки. Як ці операції провести в обліку?

    ВІДПОВІДЬ: У бухобліку за датою визнання нерезидентом претензії доречно зробити запис: Дт 374 Кт 715. Його гривневий еквівалент обчислюють за курсом НБУ, який діяв на цю дату (тобто дату оформлення кредитового авізо).

    Нагадаємо, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, на субрахунку 374 ведуть облік розрахунків за претензіями, які пред’явлені, зокрема, постачальникам. Водночас на субрахунку 715 узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

    Одночасно з цим, в подальшому взаємозалік заборгованостей (тобто заборгованості нерезидента за претензією та заборгованість підприємства за придбаними товарами) в бухобліку можна показати так: Дт 632 Кт 374. Підставою для цього може слугувати, отримана від нерезидента виписка, додатково можна ще оформити бухдовідку на цю операцію.

    Ну і звичайно на дату проведення взаємозаліку (як дату здійснення госпоперації) треба порахувати курсову різниць за заборгованістю, яка обліковується на субрахунку 632 (п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

    В обліку з податку на прибуток такі операції слід показувати суто за правилами бухобліку.  Адже наразі в р. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено жодних спецправил (в т.ч. податкових коригувань) щодо них. Тому, визнаний в бухобліку доход за виставленою претензією, повною мірою впливатиме й на облік з податку на прибуток. А от операція із взаємозаліку заборгованостей взагалі не вплине на прибутковий облік. Бо вона не позначається на фінрезультаті.

    До речі, свого часу податкові органи у листі ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4493/6/99-99-15-02-02-15 вказували, що відображення операції з отримання кредит-ноти розглядається в залежності від умов, передбачених сторонами договору поставки. В цьому-таки листі вони підкреслювали: 

    «Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях отримання кредит-ноти від постачальника — нерезидента. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку».

    Щодо ПДВ-наслідків такої операції варто виділити наступні важливі моменти. По-перше, в цьому разі підстав для коригування імпортного ПДВ, відображеного під час ввезення товару, щодо якого буде проведено взаємозалік, немає. Адже скоріш за все його митна вартість не буде змінюватися. Тому якщо це дійсно так, то й підстав для коригування «ввізного» податкового кредиту немає. Погоджуються з цим й податкові органи. Так, наприклад, в ІПК від 24.03.2021 р. № 1169/ІПК/99-00-21-03-02-06 вони вказували:

    «Зважаючи на викладене, зміна бази оподаткування ПДВ та відповідно коригування податкового кредиту у разі зменшення суми заборгованості покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар (отримання кредит-ноти) здійснюється у випадку, якщо змінюється митна вартість ввезеного товару, на підставі аркуша коригування до митної декларації, та у разі доплати чи повернення суми ПДВ.

    Оскільки, як викладено у зверненні, отримання кредит-ноти пов’язане із зменшенням заборгованості платника перед постачальником-нерезидентом за придбаний та ввезений на митну територію України товар, та не є операцією з постачання товарів/послуг, підстави для нарахування податкових зобов’язань за операцією з отримання кредит-ноти відсутні. Коригування податкового кредиту за такою операцією здійснюється у разі оформлення платником податку аркуша коригування до відповідної митної декларації, оформленої при ввезенні на митну територію України товару, заборгованість за який коригується внаслідок отримання кредит-ноти».  

    Подібний висновок зроблено й в ІПК від 30.12.2021 р. № 4824/ІПК/99-00-21-03-02-06.

    По-друге, під час подальшого постачання імпортного товару, по якому частково було проведено взаємозалік заборгованостей, за мінбазу з ПДВ треба брати саме ціну його придбання (тобто без урахування її зменшення на суму кредитового авізо) – п. 188.1 ПКУ. Опосередковано це підтверджує й ІПК від 19.01.2022 р. № 22/ІПК/99-00-21-03-02-06.

    Звертайтеся за консультацією за посиланням.

    Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» завжди готова допомогти.