Цільове фінансування придбання основних засобів: специфіка обліку
Бухоблік
Опубліковано:
11 Червня 2021 р.
Цільове фінансування придбання основних засобів: специфіка обліку
Облік цільового фінансування – не складна справа. Особливо, коли фінансуються поточні витрати. Однак, коли кошти виділяються на придбання основних засобів – є певна специфіка. А якщо фінансування обіцялось, але гроші прийшли уже після купівлі активів – той поготів. Розглянемо особливості обліку в такій ситуації більш детальніше
Зміст:
Облік цільового фінансування – не складна справа. Особливо, коли фінансуються поточні витрати. Однак, коли кошти виділяються на придбання основних засобів – є певна специфіка. А якщо фінансування обіцялось, але гроші прийшли уже після купівлі активів – той поготів. Розглянемо особливості обліку в такій ситуації більш детальніше.
Оскільки кошти надають на конкретну ціль (бюджетною програмою чи іншою) — в обліку це відображають як цільове фінансування на однойменному рахунку 48 за правилами, передбаченими п.п. 16-18 П(С)БО 15 «Дохід»:
Правило 1
Цільове фінансування не визнають доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Якщо фінансування буде отримана постфактум (після придбання активів), то цільове фінансування слід визнати в обліку на дату отримання інформації від уповноважених осіб про прийняла позитивного рішення щодо надання фінансування, а не на дату безпосереднього отримання коштів. Такою датою може бути дата публікації рішення у друкованих ЗМІ (щодо певних бюджетних програм), дата отримання підтвердження від грантодавця тощо. В бухобліку визнання цільового фінансування відображають проведенням Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” Кт 48.
В свою чергу надходження фінансування на рахунок показують за Дт 311 та Кт 377 як погашення дебіторської заборгованості.
Правило 2
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Якщо отриману фінансування частково компенсує вартість придбаних основних засобів, то в бухобліку дохід від отриманого цільового фінансування потрібно буде визнавати протягом строку корисного використання установок пропорційно нарахованій амортизації.
При цьому зауважте: визнання доходу пропорційно нарахованій амортизації НЕ значить, що сума доходу = сумі амортизації за місяць. Якщо фінансування покриває лише частину основних засобів, то у дохід певний відсоток амортизації і буде потрапляти (див. приклад 1).
Приклад 1
Вартість обладнання без ПДВ 60 000 грн і компанія планує його використовувати 5 років. Амортизацію нараховує прямолінійним методом. Тобто, місячна сума амортизації становить: (60 000 грн / 5 років) х 1/12 = 1000 грн.
Якщо отримане фінансування покриває лише 30% вартості обладнання (60 000 грн х 30% = 18 000 грн), то дохід від нього потрібно буде визнавати протягом періоду нарахування амортизації пропорційно його сумі.
Математично це виглядає так: 1000 х 30% = 300 грн. Саме ці 300 щомісяця потраплятимуть у дохід (Дт 69 Кт 745). Якщо ж амортизацію нараховують іншим методом, то в кожному періоді потрібно буде визначати дохід пропорційно нарахованій амортизації в кожному окремому місці.
Зважаючи на те, що обладнання може бути придбану і введену в експлуатацію ДО моменту отримання фінансування, виникає питання — з якого періоду у підприємства виникає дохід. Вважаємо, дохід слід визнавати починаючи із періоду відображення цільового фінансування (тобто, коли зробили запис Дт 377 Кт 48) пропорційно сумі амортизації. Так як це дозволить уникнути завищення доходу у періоді відображення цільового фінансування (коли отримали підтвердження щодо нього). В свою чергу це відповідає принципу обачності.
Більше того, нараховувати частково дохід від фінансування “заднім числом”, тобто з дати введення в експлуатацію ОЗ, також не доцільно. Адже на цю дату компанія ще не мала підтвердження, що буде отримане фінансування (якщо така дата була пізніше), а відповідно — і підстав для визнання такого цільового фінансування.
Розглянемо детально облік отриманого фінансування після введення в експлуатації ОЗ на прикладі.
Приклад 2
На початку 2020 року було прийнято рішення провести реконструкцію виробничого приміщення. Для цього закупили 10 виробничих ліній. Вартість кожної лінії — 24 000 грн (в т.ч. ПДВ – 4000 грн)
У серпні 2020 р. реконструкцію було завершено, а виробничі лінії – введено в експлуатацію. Строк корисного їх використання — 5 років. Амортизацію нараховують прямолінійним методом.
Вкінці року підприємство подало документи на отримання гранту (в сумі 60 000 грн), що частково компенсуватиме вартість придбаних установок.
У січні 2021 р. стало відомо, що грантодавець прийняв рішення про виплату гранту у розмірі 30% вартості виробничих ліній (без ПДВ). Кошти було отримано також у січні 2021 р.
Відображення в бухобліку отримання цільового фінансування за даними прикладу — у таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський облік дотації на придбання виробничих ліній
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Кореспонденція рахунків
Сума, грн
Дебет
Кредит
1
Отримано виробничі лінії від постачальника (24 000 грн – 4000 грн) х 10 шт = 200 000 грн
152
685
200 000,00
2
Відображено податковий кредит з ПДВ 4 000 грн х 10 = 40 000 грн
641
685
40 000,00
3
Перераховано контрагенту оплату за отримане обладнання
685
311
240 000,00
4
Виробничі лінії введено в експлуатацію
104
152
200 000,00
5
Нараховано амортизацію на вартість обладнання у вересні-грудні 2020 р. (20 000 грн / 5 р.) х 4/12 х 10 шт = 13 333,33 грн
23
131
13 333,33
6
Визнано грант як цільове фінансування (200 000 х 30%) = 60 000 грн
377
482
60 000,00
7
Суму гранту визнано як доходи майбутніх періодів
482
69
60 000,00
8.1
Нараховано амортизацію на вартість виробничих ліній у січні 2021 р. (20 000 грн / 5 р.) х 1/12 х 10 шт = 3333,33 грн
23
131
3 333,33
8.2
Відображено дохід від отриманого гранту пропорційно нарахованої амортизації 60 000 грн х 1/56* = 1 071,43 грн
69
745
1 071,43
9
Отримано грант на рахунок
311
377
60 000,00
* Оскільки виробничі лінії уже 4 місяці амортизувались, вважаємо, дохід від цільового фінансування доцільно визнавати пропорційно сумі нарахованої амортизації протягом періоду, який залишилось нараховувати амортизацію, а не всього строку корисного використання. Оскільки амортизацію ще будуть нараховувати щомісяця прямолінійним методом 4 роки і 8 місяців, то при рівномірному розподілі гранту на цей період це буде 1/56 частина в місяць.
Статті
Вам також може сподобатись
Тут підібрані корисні статті, які можуть також бути вам цікаві
В статті проведено аналіз поширеної помилки при обліку модернізації основних засобів. Розглядається кейс, де підприємство витратило 300 тис. грн на поліпшення авто, але «списало» їх через амортизацію занадто швидко, попри подовження строку використання машини. У тексті пояснюється позиція ДПС, вимоги НП(С)БО 7 та наводиться судова практика, яка підтверджує: амортизація має відповідати реальному періоду отримання економічних вигід.
Розглянемо нестандартну ситуацію: майбутній співробітник придбав авіаквитки для керівника ще до свого офіційного працевлаштування. Проведено аналіз ризиків визнання такої компенсації «додатковим благом» та підозри у неофіційній роботі. Надаються практичні поради, як уникнути оподаткування (ПДФО та ВЗ) через механізм нецільової благодійної допомоги в межах ліміту 4660 грн (для 2026 року) та пояснюється, чому пряма компенсація через керівника не врятує ситуацію.
Розглянемо податкові та комерційні ризики, що виникають при фіксації домашньої адреси водія у подорожніх листах як початкового або кінцевого пункту маршруту. Автор аналізує позицію ДПС щодо трактування таких поїздок як «додаткового блага» працівника та наводить алгоритм захисту компанії. Ви дізнаєтесь, які положення варто додати до внутрішніх наказів, як обґрунтувати виробничу потребу зберігання авто біля дому та на яку судову практику спиратися у спорах із контролерами.
В матеріалі розкриваємо алгоритм безпечного продажу товарів із пошкодженою упаковкою. У тексті розглядається необхідний пакет документів (накази, дефектні акти, комплектація номенклатури) та деталізуються податкові наслідки. Автор пояснює, чому ризики з податку на прибуток є мінімальними, і на що звернути увагу в ПДВ-обліку, аби не порушити правило мінімальної бази оподаткування згідно з п. 188.1 ПКУ.
У матеріалі аналізуємо правомірність використання міжнародного сервісу DocuSign для підписання зовнішньоекономічних договорів та первинних документів в Україні. Ви дізнаєтесь, як норми Цивільного кодексу та законів про електронну ідентифікацію дозволяють використовувати іноземні електронні підписи. Автор розкриває критичну умову легалізації таких документів — необхідність письмової згоди сторін — та наводить приклади позитивних судових рішень, що підтверджують юридичну силу підписів, згенерованих через DocuSign.
В інтерв’ю Ольга Кучер, керівник консультаційного відділу White Consulting Group із 16-річним досвідом,
розвінчує міфи про податкові перевірки. Ви дізнаєтесь, чому «вичищення» дрібних помилок перед перевіркою може
нашкодити, як правильно оцінювати суттєвість ризиків та яку стратегію поведінки обрати під час візиту інспекторів.
У матеріалі ви знайдете чіткі орієнтири: від діагностики «слабких місць» до ефективного оскарження результатів.
Проводимо розбір актуального питання, а саме документального підтвердження витрат на таксі під час відрядження для небюджетних підприємств. Розглядається можливість використання банківських виписок та маршрут-квитанцій з мобільних додатків замість традиційних чеків. Аналіз базується на нормах Податкового кодексу України та свіжих ІПК 2025 року, що дозволяє бізнесу безпечно відшкодовувати витрати без нарахування ПДФО та військового збору.
У матеріалі розглядається актуальне питання класифікації транспортно-експедиторських послуг (ТЕП) для цілей податкового обліку. Аналізується ситуація, коли нерезидент надає послуги з організації морських перевезень без використання власного транспорту. На основі методології КВЕД та актуальних ІПК ДПСУ (зокрема за 2024-2025 роки) обґрунтовується доцільність використання коду 52.29 замість 50.20, а також надаються рекомендації щодо безпечного підтвердження обраного коду через офіційний запит до розробника Класифікатора.
У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.
У матеріалі розглядається складна ситуація: компанія перерахувала аванс ФОПу, послугу не отримала, а підприємець згодом офіційно припинив діяльність. Автор аналізує, чи стає така заборгованість автоматично «безнадійною» згідно з НП(С)БО 10. Основний акцент зроблено на тому, що за цивільним законодавством фізична особа продовжує відповідати за боргами ФОП усім своїм майном навіть після припинення статусу підприємця. Також, враховуючи, що термін позовної давності ще не сплив, підкреслені ризики передчасного списання витрат без належних доказів (наприклад, постанов виконавчої служби).
