У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.
Зміст:
ПИТАННЯ: Компанія імпортує товари. Для розрахунку митної вартості використовується, зокрема, вартість перевезення товару до митної території України. Нещодавно в системі нашого перевізника стався технічний збій. У зв’язку з цим вартість перевезення була розрахована неправильно (а саме нижче реальної суми). Таку помилку було виявлено вже після оформлення МД та отримання товару на склад підприємства. Через це підприємство подало відповідні документи на митницю для коригування МД та донарахування сум мита і ПДВ. На сьогодні отримано аркуші коригування від митниці. Яким чином правильно відобразити в бухобліку таке коригування митної вартості, якщо: 1) частина товарів, ввезених за цією МД, ще перебуває на складі; 2) інша частина вже реалізована клієнтам?
ВІДПОВІДЬ:
У разі коригування митної вартості товарів в бухобліку потрібно відкоригувати: балансову вартість товарів, що перебувають на складі, та собівартість реалізованих товарів, які вже продані клієнтам. Для цих цілей Підприємству доведеться розподілити суми мита, доплачені на підставі аркуша коригування, між реалізованими товарами та товарами на складі.
Зазначений перерахунок призвів до збільшення кредиторської заборгованості, ПДВ по імпорту та суми мита.
Щодо збільшення заборгованість перед постачальником, то вона була погашена на підставі інвойсу і ця подія відбулася до моменту коригування МД. Тож суми, сплачені постачальнику внаслідок перерахунку вартості перевезення осіли в первісній вартості імпортованого товару – у дебеті субрахунку 281 «Товари на складі».
Щодо ПДВ, то Підприємство на дату сплати цього податку на підставі аркушу коригування відображає коригування податкового кредиту. Роз’яснення категорії 101.24 ЗІР[i]:
«Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2, 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації».
В бухобліку доплату ПДВ відображають за загальними правилами.
Щодо суми мита, то відповідно до п. 9 НП(С)БО «Запаси» такі витрати формують первісну вартість товарів. Тобто Підприємство повинно збільшити балансову вартість тієї частини товарів, що були ввезені за відкоригованою митною декларацією, та наразі ще перебувають на складі. Коригування вартості таких товарів відображається за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі».
Водночас частина товарів, щодо яких відбувся перерахунок митної вартості, вже реалізована. Тобто їх собівартість було списано на витрати періоду проведенням Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 281 з одночасним визнанням доходу від реалізації (Дт 361 Кт 702). Оскільки відповідні витрати були показані за статтею «Собівартість реалізованих товарів» то коригування митної вартості необхідно відображати в кореспонденції саме із цією статтею:
Дт 902 Кт 377 – на суму мита, доплаченого на підставі аркуша коригування.
Таким чином, суми мита, донараховані внаслідок перегляду митної вартості, Підприємству слід розподілити між реалізованими товарами та товарами на складі. Нормативними документами порядок такого розподілу не визначено. На наш погляд, для цих цілей доцільно оформити бухгалтерську довідку. Інформація в ній може бути, приміром, наступною:
на підставі аркушів коригування було збільшено суму мита, внаслідок чого відбувається перерахунок вартості товарів;
позаяк частина товарів продана, Підприємство розподіляє донараховане мито між наявними та реалізованими товарами;
безпосередньо числовий розрахунок;
розраховані суми віднесено на збільшення первісної вартості товарів на складі (Дт 281) та собівартості реалізації (Дт 902).
Проілюструємо сказана на прикладі.
В наслідок перерахунку вартості перевезення, контрагенту було доплачено 50000 грн та здійснено коригування митної вартості. На підставі аркуша коригування до митної декларації підприємство доплатило 10000 грн ПДВ та 3500 грн мита. На дату доплати податків частина товарів була реалізована, а частина залишилась на складі. З метою коригування вартості товарів підприємство розподілило суму мита: 2200 припадає на товари на складі, а 1300 – на реалізовані товари.
Відображення коригування в бухобліку наведено в таблиці
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
Перераховано доплату контрагенту
371
311
50000,00
Віднесено доплату на первісну вартість товару
281
632
50000,00
Проведено взаємозалік
632
371
50000,00
Сплачено ПДВ та мито на підставі аркуша коригування
377
311
13500,00
Включено доплачений на підставі аркуша коригування ПДВ до податкового кредиту
641/ПДВ
377
10000,00
Віднесено доплачене мито на первісну вартість товару (на підставі бухдовідки)
281
377
2200,00
Віднесено доплачене мито на собівартість реалізації (на підставі бухдовідки)
Розглянемо нестандартну ситуацію: майбутній співробітник придбав авіаквитки для керівника ще до свого офіційного працевлаштування. Проведено аналіз ризиків визнання такої компенсації «додатковим благом» та підозри у неофіційній роботі. Надаються практичні поради, як уникнути оподаткування (ПДФО та ВЗ) через механізм нецільової благодійної допомоги в межах ліміту 4660 грн (для 2026 року) та пояснюється, чому пряма компенсація через керівника не врятує ситуацію.
Розглянемо податкові та комерційні ризики, що виникають при фіксації домашньої адреси водія у подорожніх листах як початкового або кінцевого пункту маршруту. Автор аналізує позицію ДПС щодо трактування таких поїздок як «додаткового блага» працівника та наводить алгоритм захисту компанії. Ви дізнаєтесь, які положення варто додати до внутрішніх наказів, як обґрунтувати виробничу потребу зберігання авто біля дому та на яку судову практику спиратися у спорах із контролерами.
В матеріалі розкриваємо алгоритм безпечного продажу товарів із пошкодженою упаковкою. У тексті розглядається необхідний пакет документів (накази, дефектні акти, комплектація номенклатури) та деталізуються податкові наслідки. Автор пояснює, чому ризики з податку на прибуток є мінімальними, і на що звернути увагу в ПДВ-обліку, аби не порушити правило мінімальної бази оподаткування згідно з п. 188.1 ПКУ.
У матеріалі аналізуємо правомірність використання міжнародного сервісу DocuSign для підписання зовнішньоекономічних договорів та первинних документів в Україні. Ви дізнаєтесь, як норми Цивільного кодексу та законів про електронну ідентифікацію дозволяють використовувати іноземні електронні підписи. Автор розкриває критичну умову легалізації таких документів — необхідність письмової згоди сторін — та наводить приклади позитивних судових рішень, що підтверджують юридичну силу підписів, згенерованих через DocuSign.
В інтерв’ю Ольга Кучер, керівник консультаційного відділу White Consulting Group із 16-річним досвідом,
розвінчує міфи про податкові перевірки. Ви дізнаєтесь, чому «вичищення» дрібних помилок перед перевіркою може
нашкодити, як правильно оцінювати суттєвість ризиків та яку стратегію поведінки обрати під час візиту інспекторів.
У матеріалі ви знайдете чіткі орієнтири: від діагностики «слабких місць» до ефективного оскарження результатів.
Проводимо розбір актуального питання, а саме документального підтвердження витрат на таксі під час відрядження для небюджетних підприємств. Розглядається можливість використання банківських виписок та маршрут-квитанцій з мобільних додатків замість традиційних чеків. Аналіз базується на нормах Податкового кодексу України та свіжих ІПК 2025 року, що дозволяє бізнесу безпечно відшкодовувати витрати без нарахування ПДФО та військового збору.
У матеріалі розглядається актуальне питання класифікації транспортно-експедиторських послуг (ТЕП) для цілей податкового обліку. Аналізується ситуація, коли нерезидент надає послуги з організації морських перевезень без використання власного транспорту. На основі методології КВЕД та актуальних ІПК ДПСУ (зокрема за 2024-2025 роки) обґрунтовується доцільність використання коду 52.29 замість 50.20, а також надаються рекомендації щодо безпечного підтвердження обраного коду через офіційний запит до розробника Класифікатора.
У матеріалі розглядається складна ситуація: компанія перерахувала аванс ФОПу, послугу не отримала, а підприємець згодом офіційно припинив діяльність. Автор аналізує, чи стає така заборгованість автоматично «безнадійною» згідно з НП(С)БО 10. Основний акцент зроблено на тому, що за цивільним законодавством фізична особа продовжує відповідати за боргами ФОП усім своїм майном навіть після припинення статусу підприємця. Також, враховуючи, що термін позовної давності ще не сплив, підкреслені ризики передчасного списання витрат без належних доказів (наприклад, постанов виконавчої служби).
Матеріал присвячено аналізу податкового ризику, що виникає при отриманні підприємством брендованого одягу від замовника для свого персоналу. Податкові органи часто трактують це як безоплатне отримання послуг (користування майном), що тягне за собою донарахування доходу. У статті розглядається судова практика (зокрема справи № 240/2630/21 та № 640/19418/20), яка демонструє, що якщо передача одягу є забезпеченням виконавця засобами для виконання основного договору, то вона не є окремою операцією оренди. Наведено поради щодо правильного формулювання умов договору, щоб перетворити “безоплатне користування” на невід’ємну складову надання.
