У матеріалі розглядається складна ситуація: компанія перерахувала аванс ФОПу, послугу не отримала, а підприємець згодом офіційно припинив діяльність. Автор аналізує, чи стає така заборгованість автоматично «безнадійною» згідно з НП(С)БО 10. Основний акцент зроблено на тому, що за цивільним законодавством фізична особа продовжує відповідати за боргами ФОП усім своїм майном навіть після припинення статусу підприємця. Також, враховуючи, що термін позовної давності ще не сплив, підкреслені ризики передчасного списання витрат без належних доказів (наприклад, постанов виконавчої служби).

Матеріал присвячено аналізу податкового ризику, що виникає при отриманні підприємством брендованого одягу від замовника для свого персоналу. Податкові органи часто трактують це як безоплатне отримання послуг (користування майном), що тягне за собою донарахування доходу. У статті розглядається судова практика (зокрема справи № 240/2630/21 та № 640/19418/20), яка демонструє, що якщо передача одягу є забезпеченням виконавця засобами для виконання основного договору, то вона не є окремою операцією оренди. Наведено поради щодо правильного формулювання умов договору, щоб перетворити “безоплатне користування” на невід’ємну складову надання.

Роз’яснення ключової проблеми визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ) для компаній, що постачають товари бюджетним організаціям, коли оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ). Проблема полягає у неоднозначності умов договорів та джерел оплати (звичайний рахунок або Казначейський), що створює ризик неправильного застосування правила “першої події” і донарахування ПДВ. Матеріал аналізує суперечливі позиції ДПС (ІПК) і пропонує алгоритм дій для мінімізації ризику, що ґрунтується на деталізації умов оплати в договорі та, за необхідності, складанні коригуючого розрахунку.

Надаємо роз’яснення щодо документального оформлення та бухгалтерського обліку фірмового одягу, який підприємство отримує від замовника у тимчасове користування для свого персоналу. Оскільки право власності не переходить, цей одяг не відповідає критеріям активу згідно з П(С)БО 9. Ми пояснюємо, що факт передачі та повернення слід оформлювати Актами приймання-передачі, а облік вести поза балансом (наприклад, на субрахунку 023 або 026) у кількісному вимірі. Також наведено рекомендації щодо внутрішнього контролю за рухом одягу серед працівників.

Аналіз ризиків імпорту, пов’язаних із отриманням кредит-ноти від нерезидента. Розглядаємо ситуацію, коли знижка надається через дефекти товару, але умови не прописані в контракті. На основі судової практики та ІПК ДПС, ми показуємо, чому податковий орган може кваліфікувати таку кредит-ноту як маркетингові послуги, що спричиняє донарахування ПДВ. Надаємо конкретні рекомендації, як документально захистити господарську операцію.

Матеріал роз’яснює, як підприємству-платнику податку на прибуток слід коригувати фінансовий результат при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, залежно від статусу боржника. Коригування за пп. 140.5.10 ПКУ (збільшення фінрезультату) застосовується до боргів платників єдиного податку (ФОП 1-3 гр., ОСББ, ЖЕК), а також пов’язаних осіб-збитківців. Щодо неприбуткових організацій (зокрема, бюджетних установ), коригування за пп. 140.5.9 ПКУ проводиться лише на суму, що перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього року.

Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування “ввізного” податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки.

Аналізуємо податковий облік у орендодавця (приватного підприємства) при наданні в оренду нежитлової нерухомості комунальному некомерційному підприємству за символічну плату (1 грн/міс.). Згідно з Цивільним кодексом, договірна ціна оренди приватної власності є правомірною. У податку на прибуток операція відображається за правилами бухгалтерського обліку (дохід 1 грн, витрати — амортизація), що може підвищити ризик потрапляння до плану-графіку перевірок. Ключовий ризик стосується ПДВ: оскільки оренда є постачанням послуг, база оподаткування ПДВ має бути не нижче звичайної (ринкової) ціни. Для мінімізації ризику донарахувань ПДВ орендодавцю рекомендується самостійно визначити ринкову ціну та скласти дві податкові накладні: одну на договірну ціну (1 грн), а другу — на перевищення ПДВ-мінбази над фактичною ціною (з типом причини “15”).

Операція з придбання фізичною особою (не ФОП) банківських металів (золота у зливках) за кордоном не призводить до податкових наслідків в Україні, оскільки при купівлі не виникає доходу. Банківські метали класифікуються як валютні цінності. Дохід, отриманий фізичною особою від продажу придбаних банківських металів (валютних цінностей), не включається до загального оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.51 ПКУ, оскільки ПКУ не містить спеціальних норм щодо оподаткування таких активів. Відповідно, дохід від продажу золота не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо у фізособи не виникають інші доходи, які підлягають декларуванню, подавати декларацію про майновий стан і доходи немає потреби.