У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.
Зміст:
ПИТАННЯ: Компанія імпортує товари. Для розрахунку митної вартості використовується, зокрема, вартість перевезення товару до митної території України. Нещодавно в системі нашого перевізника стався технічний збій. У зв’язку з цим вартість перевезення була розрахована неправильно (а саме нижче реальної суми). Таку помилку було виявлено вже після оформлення МД та отримання товару на склад підприємства. Через це підприємство подало відповідні документи на митницю для коригування МД та донарахування сум мита і ПДВ. На сьогодні отримано аркуші коригування від митниці. Яким чином правильно відобразити в бухобліку таке коригування митної вартості, якщо: 1) частина товарів, ввезених за цією МД, ще перебуває на складі; 2) інша частина вже реалізована клієнтам?
ВІДПОВІДЬ:
У разі коригування митної вартості товарів в бухобліку потрібно відкоригувати: балансову вартість товарів, що перебувають на складі, та собівартість реалізованих товарів, які вже продані клієнтам. Для цих цілей Підприємству доведеться розподілити суми мита, доплачені на підставі аркуша коригування, між реалізованими товарами та товарами на складі.
Зазначений перерахунок призвів до збільшення кредиторської заборгованості, ПДВ по імпорту та суми мита.
Щодо збільшення заборгованість перед постачальником, то вона була погашена на підставі інвойсу і ця подія відбулася до моменту коригування МД. Тож суми, сплачені постачальнику внаслідок перерахунку вартості перевезення осіли в первісній вартості імпортованого товару – у дебеті субрахунку 281 «Товари на складі».
Щодо ПДВ, то Підприємство на дату сплати цього податку на підставі аркушу коригування відображає коригування податкового кредиту. Роз’яснення категорії 101.24 ЗІР[i]:
«Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2, 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації».
В бухобліку доплату ПДВ відображають за загальними правилами.
Щодо суми мита, то відповідно до п. 9 НП(С)БО «Запаси» такі витрати формують первісну вартість товарів. Тобто Підприємство повинно збільшити балансову вартість тієї частини товарів, що були ввезені за відкоригованою митною декларацією, та наразі ще перебувають на складі. Коригування вартості таких товарів відображається за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі».
Водночас частина товарів, щодо яких відбувся перерахунок митної вартості, вже реалізована. Тобто їх собівартість було списано на витрати періоду проведенням Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 281 з одночасним визнанням доходу від реалізації (Дт 361 Кт 702). Оскільки відповідні витрати були показані за статтею «Собівартість реалізованих товарів» то коригування митної вартості необхідно відображати в кореспонденції саме із цією статтею:
Дт 902 Кт 377 – на суму мита, доплаченого на підставі аркуша коригування.
Таким чином, суми мита, донараховані внаслідок перегляду митної вартості, Підприємству слід розподілити між реалізованими товарами та товарами на складі. Нормативними документами порядок такого розподілу не визначено. На наш погляд, для цих цілей доцільно оформити бухгалтерську довідку. Інформація в ній може бути, приміром, наступною:
на підставі аркушів коригування було збільшено суму мита, внаслідок чого відбувається перерахунок вартості товарів;
позаяк частина товарів продана, Підприємство розподіляє донараховане мито між наявними та реалізованими товарами;
безпосередньо числовий розрахунок;
розраховані суми віднесено на збільшення первісної вартості товарів на складі (Дт 281) та собівартості реалізації (Дт 902).
Проілюструємо сказана на прикладі.
В наслідок перерахунку вартості перевезення, контрагенту було доплачено 50000 грн та здійснено коригування митної вартості. На підставі аркуша коригування до митної декларації підприємство доплатило 10000 грн ПДВ та 3500 грн мита. На дату доплати податків частина товарів була реалізована, а частина залишилась на складі. З метою коригування вартості товарів підприємство розподілило суму мита: 2200 припадає на товари на складі, а 1300 – на реалізовані товари.
Відображення коригування в бухобліку наведено в таблиці
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
Перераховано доплату контрагенту
371
311
50000,00
Віднесено доплату на первісну вартість товару
281
632
50000,00
Проведено взаємозалік
632
371
50000,00
Сплачено ПДВ та мито на підставі аркуша коригування
377
311
13500,00
Включено доплачений на підставі аркуша коригування ПДВ до податкового кредиту
641/ПДВ
377
10000,00
Віднесено доплачене мито на первісну вартість товару (на підставі бухдовідки)
281
377
2200,00
Віднесено доплачене мито на собівартість реалізації (на підставі бухдовідки)
У матеріалі розглядається складна ситуація: компанія перерахувала аванс ФОПу, послугу не отримала, а підприємець згодом офіційно припинив діяльність. Автор аналізує, чи стає така заборгованість автоматично «безнадійною» згідно з НП(С)БО 10. Основний акцент зроблено на тому, що за цивільним законодавством фізична особа продовжує відповідати за боргами ФОП усім своїм майном навіть після припинення статусу підприємця. Також, враховуючи, що термін позовної давності ще не сплив, підкреслені ризики передчасного списання витрат без належних доказів (наприклад, постанов виконавчої служби).
Матеріал присвячено аналізу податкового ризику, що виникає при отриманні підприємством брендованого одягу від замовника для свого персоналу. Податкові органи часто трактують це як безоплатне отримання послуг (користування майном), що тягне за собою донарахування доходу. У статті розглядається судова практика (зокрема справи № 240/2630/21 та № 640/19418/20), яка демонструє, що якщо передача одягу є забезпеченням виконавця засобами для виконання основного договору, то вона не є окремою операцією оренди. Наведено поради щодо правильного формулювання умов договору, щоб перетворити “безоплатне користування” на невід’ємну складову надання.
Роз’яснення ключової проблеми визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ) для компаній, що постачають товари бюджетним організаціям, коли оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ). Проблема полягає у неоднозначності умов договорів та джерел оплати (звичайний рахунок або Казначейський), що створює ризик неправильного застосування правила “першої події” і донарахування ПДВ. Матеріал аналізує суперечливі позиції ДПС (ІПК) і пропонує алгоритм дій для мінімізації ризику, що ґрунтується на деталізації умов оплати в договорі та, за необхідності, складанні коригуючого розрахунку.
Надаємо роз’яснення щодо документального оформлення та бухгалтерського обліку фірмового одягу, який підприємство отримує від замовника у тимчасове користування для свого персоналу. Оскільки право власності не переходить, цей одяг не відповідає критеріям активу згідно з П(С)БО 9. Ми пояснюємо, що факт передачі та повернення слід оформлювати Актами приймання-передачі, а облік вести поза балансом (наприклад, на субрахунку 023 або 026) у кількісному вимірі. Також наведено рекомендації щодо внутрішнього контролю за рухом одягу серед працівників.
Аналіз ризиків імпорту, пов’язаних із отриманням кредит-ноти від нерезидента. Розглядаємо ситуацію, коли знижка надається через дефекти товару, але умови не прописані в контракті. На основі судової практики та ІПК ДПС, ми показуємо, чому податковий орган може кваліфікувати таку кредит-ноту як маркетингові послуги, що спричиняє донарахування ПДВ. Надаємо конкретні рекомендації, як документально захистити господарську операцію.
Матеріал роз’яснює, як підприємству-платнику податку на прибуток слід коригувати фінансовий результат при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, залежно від статусу боржника. Коригування за пп. 140.5.10 ПКУ (збільшення фінрезультату) застосовується до боргів платників єдиного податку (ФОП 1-3 гр., ОСББ, ЖЕК), а також пов’язаних осіб-збитківців. Щодо неприбуткових організацій (зокрема, бюджетних установ), коригування за пп. 140.5.9 ПКУ проводиться лише на суму, що перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього року.
Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування “ввізного” податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки.
Аналізуємо податковий облік у орендодавця (приватного підприємства) при наданні в оренду нежитлової нерухомості комунальному некомерційному підприємству за символічну плату (1 грн/міс.). Згідно з Цивільним кодексом, договірна ціна оренди приватної власності є правомірною. У податку на прибуток операція відображається за правилами бухгалтерського обліку (дохід 1 грн, витрати — амортизація), що може підвищити ризик потрапляння до плану-графіку перевірок. Ключовий ризик стосується ПДВ: оскільки оренда є постачанням послуг, база оподаткування ПДВ має бути не нижче звичайної (ринкової) ціни. Для мінімізації ризику донарахувань ПДВ орендодавцю рекомендується самостійно визначити ринкову ціну та скласти дві податкові накладні: одну на договірну ціну (1 грн), а другу — на перевищення ПДВ-мінбази над фактичною ціною (з типом причини “15”).
Операція з придбання фізичною особою (не ФОП) банківських металів (золота у зливках) за кордоном не призводить до податкових наслідків в Україні, оскільки при купівлі не виникає доходу. Банківські метали класифікуються як валютні цінності. Дохід, отриманий фізичною особою від продажу придбаних банківських металів (валютних цінностей), не включається до загального оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.51 ПКУ, оскільки ПКУ не містить спеціальних норм щодо оподаткування таких активів. Відповідно, дохід від продажу золота не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо у фізособи не виникають інші доходи, які підлягають декларуванню, подавати декларацію про майновий стан і доходи немає потреби.