Бухоблік
Документи
Перевірки
Податки
Автор: Ірина Літвінчук
Опубліковано: 24 Квітня 2026 р.
Пальне «понад ліміт»: чи загрожує штраф за зберігання без ліцензії?

У матеріалі розглядається критична ситуація, коли фактичні залишки пального на підприємстві перевищують обсяг, вказаний у ліцензії на зберігання для власних потреб. На основі аналізу Закону № 3817 та свіжої судової практики пояснюється, чому податківці прирівнюють «понадлімітне» пальне до зберігання без ліцензії. Окрему увагу приділено аргументам, які допомогли платникам відбити штрафи в суді (зокрема, зберігання пального в баках транспортних засобів).

Пальне «понад ліміт»: чи загрожує штраф за зберігання без ліцензії?

ПИТАННЯ: Підприємство має ліцензію на зберігання пального для власних потреб на 70 тис. літрів. Однак іноді в обліку на залишку є більше палива, ніж 70 тис. літрів. Чи є ризик застосування в такому разі штрафу під час перевірки.

ВІДПОВІДЬ:

Так, є висока вірогідність того, що за подібних обставин податкові органи можуть спробувати застосувати в такому разі штраф із п. 36 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. № 3817-IX (далі – Закон № 3817) як за зберігання пального для власного використання без наявності ліцензії. Принаймні на це вказує судова практика. Наприклад, в рішенні Одеського окружного адмінсуду від 30.09.2024 р. у справі № 420/16232/24[1] платник оскаржував штраф, нарахований йому податковими органами за зберігання пального у обсязі більшому, ніж суб`єктом господарювання було зазначено у заяві на отримання ліцензії на зберігання пального виключно для власних потреб власного споживання. При цьому платник вказував:

«Позивач звертає увагу, що Закон № 481 як у старій, так і в новій редакції не передбачає відповідальності за зберігання пального у обсязі більшому, ніж суб`єктом господарювання було зазначено у заяві на отримання ліцензії на зберігання пального виключно для власних потреб власного споживання. Санкція, яку застосувало до позивача ГУ ДПС в Одеській області, вочевидь стосується такого порушення, як зберігання пального без наявності ліцензії. Однак, у позивача є ліцензії на право на зберігання пального».

Податковий орган під час доведення правомірності своєї позиції вказував:

«За результатами перевірки відповідач склав акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання вимог трудового законодавства від 26.02.2024 № 6384/15-32-09-07-04, в якому встановив порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в старій редакції), в частині зберігання 19.10.2022 дизельного пального в кількості – 1506 л. (19560 – 4954 – 21900) та 31.10.2022 в кількості – 815 л. (19 560 ч 21 900 – 5 645) за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Марціянове, вул. Карла Лібнехта, буд. 7А, в обсязі, що виходить за межі граничного обсягу, який дозволений до зберігання на підставі ліцензії на право зберігання пального від 06.02.2020 № 15140414202000289 (обсяг – 35 000 л.). Отже, дизельне пальне в кількості 1506 л. та 815 л. зберігалось (19.10.2022 та 31.10.2022) за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Марціянове, вул. Карла Лібнехта, буд. УА, без наявності ліцензії на право зберігання пального (отриманої в загальному чи спрощеному порядку)».  

Врешті суд підтримав платника, однак тільки через те, що «понадлімітне» пальне зберігалося в паливних баках транспортних засобів. На підставі цього судді вказали:

«для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії».

І хоча в означеному судовому рішенні йдеться про застосування в подібному випадку санкцій на підставі Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, який вже втратив чинність, однак припускаємо, що подібний підхід податкові органи застосуватимуть й наразі. Тим більше, що в Законі № 3817 є санкція, аналогічна тій, про яку йдеться в цьому судовому рішенні. Так, згідно з п. 36 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 у 2026 р. за зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального передбачено штраф у розмірі:

1) 34588 грн – за перше порушення;

2) 69176 грн – за друге порушення;

3) 734995 грн – за третє та наступні порушення.


[1] https://reyestr.court.gov.ua/Review/121969412

Звертайтеся за консультацією за посиланням.

Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» завжди готова допомогти.