Передусім, недоліки облікової політики залюбки використовують податківці під час документальних перевірок. Тільки за останній рік неякісну облікову політику податкові органи використали як аргумент під час розгляду спорів у більше, ніж 1000 судових позовів. Це означає, що якщо в компанії «слабка» облікова політика, що дає змогу ДПС із ймовірністю 99,99% використати на свою користь.

Як показує наша практика, далеко не всі компанії дбають про якість облікової політики, деякі не переймаються навіть її відсутністю. Тому правильність ведення обліку й, як наслідок, визначення податкових зобов’язань, їм доводиться вже відстоювати в суді й, на жаль, рішення приймаються часто не на їх користь.  

Наведемо ризики у разі відсутності облікової політики та найсуттєвіші помилки при її складанні:

1. Відсутність облікової політики

Якщо компанія не має взагалі облікової політики як окремого внутрішнього документу, то:

• складно буде довести  податковим органами свій підхід до визнання доходів і витрат у бухобліку;
• високий ризик, що ДПС під час перевірки застосує найбільш фіскальний обліковий підхід чи оцінку;
• високий ризик допущення бухгалтерських помилок

2. Використання облікової політики, яку знайшли в Інтернеті

Позичена в іншого підприємства політика, чи завантажена з Інтернету, однозначно не відображає реальну облікову картину компанії. Як наслідок:

• якщо політика не відображатиме використовувану практику ведення обліку на підприємстві, то існує високий ризик донарахування податкових зобов’язань;
• ризик, що політика містить застарілі і нерелевантні положення ПСБО чи МСФО;
• складно буде підтвердити обрану політики перед податковими органами.

3. Розробка формальної політики (щоб аби була)

Як показує судова практика, при складанні облікової політики уже не достатньо орієнтуватись на Методрекомендації щодо облікової політики, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635. Адже для податкових органів треба аргументувати всі обрані облікові підходи та застосовані оцінки. А це значно більше, аніж вимагають ці Методрекомендації.

Гарний приклад – постанова Верховного суду від 25.04.2019 р. у справі № 816/548/17. Компанія списувала шини та акумулятори відразу при встановленні їх на авто із подальшим аналітичним обліком. ДПС наполягала на неправомірності такого списання і якби не описання такого підходу в обліковій політиці підприємства, воно б мало донараховані податкові зобов’язання.

4. Неоднозначні формулювання в обліковій політиці

Бухгалтер, звісно, не філолог. Але під час розробки облікової політики треба звертати увагу, щоб її положення були максимально однозначними. Інакше під час перевірки ДПС може прочитати окремі норми по-своєму, що в подальшому це може зіграти проти підприємства.

Для прикладу наведемо постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.11.2019 р. у справі № 260/251/19: компанія неоднозначно прописала в обліковій політиці порядок проведення уцінки готової продукції. Зокрема, політикою було передбачено уцінку товарів, що залежалися (не використані протягом 6 місяців), а компанія провела уцінку готової продукції та ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість. Через неоднозначність положень політики ДПС вказала на неправомірність проведення уцінки, адже, на думку податківців, це суперечило обліковій політиці.

5. Неузгодженість політики та реальних облікових процедур

Якщо облікова політика лише формальний документ і бухгалтер на неї не орієнтується, це може призвести до того, що в політиці прописано одне, а в обліку проведено інше. Податкові органи дуже уважно стежать, чи не допущені такі помилки. Беззаперечно такі порушення потрапить в акт перевірки.

Наприклад, в обліковій політиці написано, що амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів може здійснюватися прямолінійним методом, а по факту використовуються різні методи. Така ситуація розглядалась Окружним адмінсудом м.Києва у рішенні від 27.01.2020 р. у справі № 8 26/7646/17. ДПС зазначила, що при нарахуванні амортизації компанією застосовувались різні методи амортизації, хоча облікова політика говорить лише про один – прямолінійний. А це, на думку ДПС, суперечить принципам облікової політики, результат –  неправомірне завищення суми зносу за період, який перевірявся.

Отже, якісна облікова політика – надійний інструмент захисту під час податкової перевірки. Команда Tax&IFRS допоможе проаналізувати діючу, за потреби – написати індивідуальну для вашої компанії облікову політику, яка впевнено захистить вашу кампанію і допоможе уніфікувати облікові процедури. Команда Tax&IFRS має значний досвід написання облікових політик, перевірений практикою, для великих, середніх і малих підприємств. Тому ми знаємо, які положення слід врахувати в обліковій політиці та як коректніше їх виписати.

З чого почати написання облікової політики та що врахувати – ми розповідали на майстер-класі «Як написати облікову політику: практика і лайфхаки».