ПИТАННЯ: Підприємство планує використання промислового генератора. Які особливості потрібно врахувати задля мінімізації податкових ризиків під час зберігання та переміщення пального для генератора?

ВІДПОВІДЬ:

Ліцензія на зберігання пального. Відповідно до п. 24 р. ХIII Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. № 3817-IX на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація), яка безоплатно подається до територіального органу ДПС.

В такій декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання (найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження) та загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. І її треба складати у довільній формі та подавати в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу ДПС.

В свою чергу, в категорії 113.04 ЗІР[1] зауважено, що при визначенні загального обсягу пального 2000 літрів, яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, на об’єкті, що забезпечений електрогенератором без отримання дозвільних документів, кількість пального в баку такої електрогенераторної установки не враховується.

Акцизний податок. Відповідно до п. 47 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів.

Це виключення можна застосовувати лише за таких умов:

1) пальне має використовуватись виключно для електрогенераторів;

2) ведеться окремий облік надходження та використання такого пального;

3) розрахунки за пальне здійснюються виключно в безготівковій формі.

Відповідно у разі виконання цих умов Підприємству не доведеться реєструватися платником паливного акцизу.

Щодо переміщення палива. У разі переміщення ПММ, необхідно керуватись нормами п. 230.1.5 ПКУ.

Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Форма Заявки та Порядок її заповнення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.

Звертаємо увагу, що в даній нормі ПКУ взагалі не вказані обсяги пального. Проте, податкові органи в цьому питанні зазначили доволі фіскальний підхід про що зазначено в роз’ясненні, розміщеному в категорії 114.11.02 ЗІР[2] (аналогічна позиція викладена в наступних листах Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП опубліковано 17 квітня 2024[3], ГУ ДПС в Івано-Франківській області, опубліковано 15 квітня 2024[4]):

«…у разі переміщення суб’єктом господарювання – не платником акцизного податку, який використовує пальне для власного споживання, пального в каністрах транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, такий суб’єкт господарювання повинен подати Заявку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (за виключенням переміщення пального у тарі до 5 літрів (включно))».

Своєю чергою, п.228.3 ПКУ визначено, що у разі виявлення порушень вимог пп. 230.1.5 контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо Підприємством здійснюється переміщення палива в ємності 2000 літрів без подання заявок до центрального органу виконавчої влади, це може нести високі податкові ризики.

[1] https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42077

[2] https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41503

[3] https://svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-773960.html

[4] https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/773967.html

Звертайтеся за консультацією за посиланням.

Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» завжди готова допомогти.