У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.
Зміст:
ПИТАННЯ: Компанія імпортує товари. Для розрахунку митної вартості використовується, зокрема, вартість перевезення товару до митної території України. Нещодавно в системі нашого перевізника стався технічний збій. У зв’язку з цим вартість перевезення була розрахована неправильно (а саме нижче реальної суми). Таку помилку було виявлено вже після оформлення МД та отримання товару на склад підприємства. Через це підприємство подало відповідні документи на митницю для коригування МД та донарахування сум мита і ПДВ. На сьогодні отримано аркуші коригування від митниці. Яким чином правильно відобразити в бухобліку таке коригування митної вартості, якщо: 1) частина товарів, ввезених за цією МД, ще перебуває на складі; 2) інша частина вже реалізована клієнтам?
ВІДПОВІДЬ:
У разі коригування митної вартості товарів в бухобліку потрібно відкоригувати: балансову вартість товарів, що перебувають на складі, та собівартість реалізованих товарів, які вже продані клієнтам. Для цих цілей Підприємству доведеться розподілити суми мита, доплачені на підставі аркуша коригування, між реалізованими товарами та товарами на складі.
Зазначений перерахунок призвів до збільшення кредиторської заборгованості, ПДВ по імпорту та суми мита.
Щодо збільшення заборгованість перед постачальником, то вона була погашена на підставі інвойсу і ця подія відбулася до моменту коригування МД. Тож суми, сплачені постачальнику внаслідок перерахунку вартості перевезення осіли в первісній вартості імпортованого товару – у дебеті субрахунку 281 «Товари на складі».
Щодо ПДВ, то Підприємство на дату сплати цього податку на підставі аркушу коригування відображає коригування податкового кредиту. Роз’яснення категорії 101.24 ЗІР[i]:
«Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2, 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації».
В бухобліку доплату ПДВ відображають за загальними правилами.
Щодо суми мита, то відповідно до п. 9 НП(С)БО «Запаси» такі витрати формують первісну вартість товарів. Тобто Підприємство повинно збільшити балансову вартість тієї частини товарів, що були ввезені за відкоригованою митною декларацією, та наразі ще перебувають на складі. Коригування вартості таких товарів відображається за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі».
Водночас частина товарів, щодо яких відбувся перерахунок митної вартості, вже реалізована. Тобто їх собівартість було списано на витрати періоду проведенням Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 281 з одночасним визнанням доходу від реалізації (Дт 361 Кт 702). Оскільки відповідні витрати були показані за статтею «Собівартість реалізованих товарів» то коригування митної вартості необхідно відображати в кореспонденції саме із цією статтею:
Дт 902 Кт 377 – на суму мита, доплаченого на підставі аркуша коригування.
Таким чином, суми мита, донараховані внаслідок перегляду митної вартості, Підприємству слід розподілити між реалізованими товарами та товарами на складі. Нормативними документами порядок такого розподілу не визначено. На наш погляд, для цих цілей доцільно оформити бухгалтерську довідку. Інформація в ній може бути, приміром, наступною:
на підставі аркушів коригування було збільшено суму мита, внаслідок чого відбувається перерахунок вартості товарів;
позаяк частина товарів продана, Підприємство розподіляє донараховане мито між наявними та реалізованими товарами;
безпосередньо числовий розрахунок;
розраховані суми віднесено на збільшення первісної вартості товарів на складі (Дт 281) та собівартості реалізації (Дт 902).
Проілюструємо сказана на прикладі.
В наслідок перерахунку вартості перевезення, контрагенту було доплачено 50000 грн та здійснено коригування митної вартості. На підставі аркуша коригування до митної декларації підприємство доплатило 10000 грн ПДВ та 3500 грн мита. На дату доплати податків частина товарів була реалізована, а частина залишилась на складі. З метою коригування вартості товарів підприємство розподілило суму мита: 2200 припадає на товари на складі, а 1300 – на реалізовані товари.
Відображення коригування в бухобліку наведено в таблиці
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
Перераховано доплату контрагенту
371
311
50000,00
Віднесено доплату на первісну вартість товару
281
632
50000,00
Проведено взаємозалік
632
371
50000,00
Сплачено ПДВ та мито на підставі аркуша коригування
377
311
13500,00
Включено доплачений на підставі аркуша коригування ПДВ до податкового кредиту
641/ПДВ
377
10000,00
Віднесено доплачене мито на первісну вартість товару (на підставі бухдовідки)
281
377
2200,00
Віднесено доплачене мито на собівартість реалізації (на підставі бухдовідки)
У матеріалі аналізується питання оподаткування компенсації витрат (зокрема, на паливо) за договором про надання послуг із ФОП. Автор пояснює, чому виділення компенсації в окремий платіж створює ризик перекваліфікації доходу в «громадянський» із виникненням обов’язків податкового агента в підприємства. Обґрунтовано рекомендацію: включати всі компенсаційні витрати до загальної вартості послуг перевезення, що дозволяє розглядати їх як дохід від підприємницької діяльності.
У матеріалі наведено повний перелік документів, необхідних для мінімізації податкових ризиків при оренді нерухомості у фізичної особи-підприємця. Окрім стандартного договору та актів, підкреслено важливість наявності витягу з Держреєстру прав власності та подання форми №20-ОПП як орендарем, так і орендодавцем. Наведено посилання на актуальну судову практику, яка підтверджує, що наявність цих документів є ключовим аргументом у спорах з податковими органами щодо реальності господарських операцій.
У матеріалі розглядається порядок оподаткування суми прощеної поворотної фінансової допомоги фізичній особі. Автор пояснює, за яких умов підприємство-кредитор звільняється від виконання функцій податкового агента (утримання ПДФО та ВЗ). Наведено чіткий алгоритм дій, що включає інформування боржника через рекомендований лист та відображення операції у додатку 4ДФ, після чого обов’язок самостійної сплати податків переходить до фізичної особи.
У статті роз’яснено, як зараховувати до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю працівників, яких прийнято на роботу не з першого числа місяця. Проаналізовано вплив «зарплатного критерію» та особливості розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) згідно з Інструкцією № 286. Стаття містить практичний приклад того, як дата прийняття на роботу впливає на показник СКШП та чи буде працівник врахований у виконання нормативу за звітний місяць.
В статті розглянуто проблемне питання кваліфікації поїздок працівників до відокремлених структурних підрозділів підприємства як службових відряджень. Основна увага приділена особливостям виплати добових у разі проживання працівників у власних кемпінгах підприємства, де відсутні сторонні підтвердні документи (готельні чеки). Автор надає детальний алгоритм документального оформлення, який допоможе уникнути донарахувань ПДФО та ВЗ, а також захистити господарський зв’язок поїздок під час податкової перевірки.
В матеріалі роз’яснено податкові наслідки впровадження програми добровільного медичного страхування (ДМС) для членів родин співробітників компанії. Автором детально проаналізовано норми пп. 164.2.16 ПКУ та позицію податкових органів, яка підтверджує, що пільга (неоподаткування 30% зарплати) поширюється виключно на страхування самих працівників. Розібрано механізм оподаткування таких платежів як додаткового блага, включаючи застосування «натурального» коефіцієнта для членів сім’ї, які не мають грошового доходу в компанії.
У матеріалі проведено аналіз двох альтернативних сценарії оформлення тривалої поїздки та роботи співробітника компанії в іншій країні: як класичне службове відрядження або як дистанційна робота. Консультант детально розбирає вимоги КЗпП і ПКУ, порівнює податкові наслідки обох варіантів (зокрема, виникнення додаткового блага, утримання ПДФО та військового збору), а також надає практичні рекомендації, як мінімізувати ризики під час перевірок ДПС та правильно задокументувати господарську діяльність поїздки.
Матеріал присвячено юридичним та методологічним аспектам переходу підприємства на нову систему оплати праці керівників із використанням базових окладів та підвищуючих коефіцієнтів (за стаж, досвід, кількість підлеглих). У статті аналізуються вимоги КЗпП та Закону «Про оплату праці» щодо обов’язковості документування критеріїв оцінки праці. Автором надано практичні рекомендації, як правильно прописати принципи формування коефіцієнтів у Положенні про оплату праці та як відобразити мінливі оклади у штатному розписі приватного підприємства.
Розглянемо нестандартну, але актуальна ситуація: можливість виплати заробітної плати працівнику (зокрема нерезиденту з обмеженим доступом до банківських послуг) на реквізити іншої фізичної особи. Проведено аналіз норми Закону України «Про оплату праці» та позицію Держпраці, надано чіткий перелік документів та вимог до заяви працівника, які дозволять компанії здійснити платіж без порушення законодавства.
Стаття розбирає практичний кейс взаємовідносин українського підприємства з резидентом Туреччини, організаційно-правова форма якого входить до Переліку № 480. Автор пояснює, чому звичайний інформаційний лист від контрагента не звільняє від обов’язку збільшувати фінансовий результат на 30%. У матеріалі наведені чіткі вимоги ДПС та Узагальнюючої податкової консультації щодо форми, легалізації та змісту підтвердного документа, який дозволить уникнути податкових різниць.