У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.
Зміст:
ПИТАННЯ: Компанія імпортує товари. Для розрахунку митної вартості використовується, зокрема, вартість перевезення товару до митної території України. Нещодавно в системі нашого перевізника стався технічний збій. У зв’язку з цим вартість перевезення була розрахована неправильно (а саме нижче реальної суми). Таку помилку було виявлено вже після оформлення МД та отримання товару на склад підприємства. Через це підприємство подало відповідні документи на митницю для коригування МД та донарахування сум мита і ПДВ. На сьогодні отримано аркуші коригування від митниці. Яким чином правильно відобразити в бухобліку таке коригування митної вартості, якщо: 1) частина товарів, ввезених за цією МД, ще перебуває на складі; 2) інша частина вже реалізована клієнтам?
ВІДПОВІДЬ:
У разі коригування митної вартості товарів в бухобліку потрібно відкоригувати: балансову вартість товарів, що перебувають на складі, та собівартість реалізованих товарів, які вже продані клієнтам. Для цих цілей Підприємству доведеться розподілити суми мита, доплачені на підставі аркуша коригування, між реалізованими товарами та товарами на складі.
Зазначений перерахунок призвів до збільшення кредиторської заборгованості, ПДВ по імпорту та суми мита.
Щодо збільшення заборгованість перед постачальником, то вона була погашена на підставі інвойсу і ця подія відбулася до моменту коригування МД. Тож суми, сплачені постачальнику внаслідок перерахунку вартості перевезення осіли в первісній вартості імпортованого товару – у дебеті субрахунку 281 «Товари на складі».
Щодо ПДВ, то Підприємство на дату сплати цього податку на підставі аркушу коригування відображає коригування податкового кредиту. Роз’яснення категорії 101.24 ЗІР[i]:
«Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2, 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації».
В бухобліку доплату ПДВ відображають за загальними правилами.
Щодо суми мита, то відповідно до п. 9 НП(С)БО «Запаси» такі витрати формують первісну вартість товарів. Тобто Підприємство повинно збільшити балансову вартість тієї частини товарів, що були ввезені за відкоригованою митною декларацією, та наразі ще перебувають на складі. Коригування вартості таких товарів відображається за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі».
Водночас частина товарів, щодо яких відбувся перерахунок митної вартості, вже реалізована. Тобто їх собівартість було списано на витрати періоду проведенням Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 281 з одночасним визнанням доходу від реалізації (Дт 361 Кт 702). Оскільки відповідні витрати були показані за статтею «Собівартість реалізованих товарів» то коригування митної вартості необхідно відображати в кореспонденції саме із цією статтею:
Дт 902 Кт 377 – на суму мита, доплаченого на підставі аркуша коригування.
Таким чином, суми мита, донараховані внаслідок перегляду митної вартості, Підприємству слід розподілити між реалізованими товарами та товарами на складі. Нормативними документами порядок такого розподілу не визначено. На наш погляд, для цих цілей доцільно оформити бухгалтерську довідку. Інформація в ній може бути, приміром, наступною:
на підставі аркушів коригування було збільшено суму мита, внаслідок чого відбувається перерахунок вартості товарів;
позаяк частина товарів продана, Підприємство розподіляє донараховане мито між наявними та реалізованими товарами;
безпосередньо числовий розрахунок;
розраховані суми віднесено на збільшення первісної вартості товарів на складі (Дт 281) та собівартості реалізації (Дт 902).
Проілюструємо сказана на прикладі.
В наслідок перерахунку вартості перевезення, контрагенту було доплачено 50000 грн та здійснено коригування митної вартості. На підставі аркуша коригування до митної декларації підприємство доплатило 10000 грн ПДВ та 3500 грн мита. На дату доплати податків частина товарів була реалізована, а частина залишилась на складі. З метою коригування вартості товарів підприємство розподілило суму мита: 2200 припадає на товари на складі, а 1300 – на реалізовані товари.
Відображення коригування в бухобліку наведено в таблиці
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
Перераховано доплату контрагенту
371
311
50000,00
Віднесено доплату на первісну вартість товару
281
632
50000,00
Проведено взаємозалік
632
371
50000,00
Сплачено ПДВ та мито на підставі аркуша коригування
377
311
13500,00
Включено доплачений на підставі аркуша коригування ПДВ до податкового кредиту
641/ПДВ
377
10000,00
Віднесено доплачене мито на первісну вартість товару (на підставі бухдовідки)
281
377
2200,00
Віднесено доплачене мито на собівартість реалізації (на підставі бухдовідки)
Розглядаємо актуальну проблему визначення місця постачання послуг із проведення клінічних досліджень для іноземних замовників. Показуємо позицію ДПС та Верховного Суду, згідно з якими такі послуги не підпадають під пільгові категорії (консультаційні, наукові чи передача прав інтелектуальної власності). Аналізується ризик нарахування ПДВ за основною ставкою через те, що місцем постачання визнається територія України — за місцем реєстрації виконавця.
Розглянемо правові та податкові аспекти уцінки товарів із терміном придатності, що минає. У статті розбирається питання необхідності додаткового економічного обґрунтування знижок, аналізується актуальна судова практика (зокрема рішення 2024–2025 років) щодо «звичайних цін» та концепції «ділової мети» в операціях між резидентами. Особливу увагу приділено ризикам ПДВ при продажі товарів нижче ціни придбання та необхідності донарахування податкових зобов’язань згідно з п. 188.1 ПКУ.
Розбираємо специфіку виплати дивідендів нерезидентам — фізичним особам. На прикладі Конвенції з ОАЕ пояснюється, чому пільгові ставки міжнародних договорів часто стосуються лише юридичних осіб («компаній») і не поширюються на громадян. Надаємо обґрунтування, чому в таких випадках замість «податку на репатріацію» (15%) застосовуються внутрішні українські ставки ПДФО (5%) та військового збору, посилаючись на актуальні ІПК 2025–2026 років.
Розглянемо механізм застосування пільги з ПДВ згідно з п. 197.11 ПКУ при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги. У матеріалі детально описуємо перелік критично важливих документів (реєстраційна картка, план закупівлі, контракт), обов’язок щомісячного подання Інформаційного підтвердження за Додатком 8, а також логіку податкових органів під час перевірок. Особлива увагу акцентуємо на порівняльному аналізу даних податкових декларацій та звітності виконавців, що є ключовим індикатором для призначення запитів ДПС.
У матеріалі аналізується жорстка позиція контролюючих органів (лист ДПС від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07), згідно з якою довідки про податкове резидентство нерезидентів обов’язково мають містити апостиль або консульську легалізацію. Автор пояснює, чому договори про правову допомогу більше не звільняють від апостилювання податкових документів та які судові рішення підтверджують цей фіскальний тренд.
Стаття розкриває юридичні та фінансові аспектам закупівлі легкового автомобіля у фізичної особи – нерезидента. У матеріалі детально розібрано три сценарії: використання корпоративної картки з урахуванням лімітів НБУ (17 500 грн або 100 000 грн), прямий валютний переказ як імпортна операція та придбання через довірену особу. Автор аналізує обмеження Постанови № 18, валютне законодавство та ризики порушення трудового права при відшкодуванні витрат працівнику.
В статті розглядаємо комплексний аналіз правил зберігання та транспортування пального для промислових генераторів під час воєнного стану. Розглянуто критичний ліміт у 2000 літрів, за якого не потрібна ліцензія, умови уникнення статусу «акцизного складу» та фіскальні вимоги до переміщення пального власним транспортом. Особлива увага приділена ризикам конфіскації пального та автомобілів у разі ігнорування електронних заявок на переміщення.
В статті проведено аналіз поширеної помилки при обліку модернізації основних засобів. Розглядається кейс, де підприємство витратило 300 тис. грн на поліпшення авто, але «списало» їх через амортизацію занадто швидко, попри подовження строку використання машини. У тексті пояснюється позиція ДПС, вимоги НП(С)БО 7 та наводиться судова практика, яка підтверджує: амортизація має відповідати реальному періоду отримання економічних вигід.
Розглянемо нестандартну ситуацію: майбутній співробітник придбав авіаквитки для керівника ще до свого офіційного працевлаштування. Проведено аналіз ризиків визнання такої компенсації «додатковим благом» та підозри у неофіційній роботі. Надаються практичні поради, як уникнути оподаткування (ПДФО та ВЗ) через механізм нецільової благодійної допомоги в межах ліміту 4660 грн (для 2026 року) та пояснюється, чому пряма компенсація через керівника не врятує ситуацію.
Розглянемо податкові та комерційні ризики, що виникають при фіксації домашньої адреси водія у подорожніх листах як початкового або кінцевого пункту маршруту. Автор аналізує позицію ДПС щодо трактування таких поїздок як «додаткового блага» працівника та наводить алгоритм захисту компанії. Ви дізнаєтесь, які положення варто додати до внутрішніх наказів, як обґрунтувати виробничу потребу зберігання авто біля дому та на яку судову практику спиратися у спорах із контролерами.
