Стаття розбирає практичний кейс взаємовідносин українського підприємства з резидентом Туреччини, організаційно-правова форма якого входить до Переліку № 480. Автор пояснює, чому звичайний інформаційний лист від контрагента не звільняє від обов’язку збільшувати фінансовий результат на 30%. У матеріалі наведені чіткі вимоги ДПС та Узагальнюючої податкової консультації щодо форми, легалізації та змісту підтвердного документа, який дозволить уникнути податкових різниць.

У матеріалі детально проаналізовано два сценарії забезпечення працівників житлом: виплата грошової компенсації за найм та пряма оренда квартири роботодавцем. Розглянуто позиції ДПС і судів щодо нарахування ЄСВ, ПДФО та військового збору. Особливу увагу приділено прихованому ризику нарахування ПДВ у разі безоплатної передачі послуг оренди працівникам, що робить один із варіантів значно дорожчим для бізнесу.

У матеріалі розглядається критична ситуація, коли фактичні залишки пального на підприємстві перевищують обсяг, вказаний у ліцензії на зберігання для власних потреб. На основі аналізу Закону № 3817 та свіжої судової практики пояснюється, чому податківці прирівнюють «понадлімітне» пальне до зберігання без ліцензії. Окрему увагу приділено аргументам, які допомогли платникам відбити штрафи в суді (зокрема, зберігання пального в баках транспортних засобів).

Розглядаємо актуальну проблему визначення місця постачання послуг із проведення клінічних досліджень для іноземних замовників. Показуємо позицію ДПС та Верховного Суду, згідно з якими такі послуги не підпадають під пільгові категорії (консультаційні, наукові чи передача прав інтелектуальної власності). Аналізується ризик нарахування ПДВ за основною ставкою через те, що місцем постачання визнається територія України — за місцем реєстрації виконавця.

Розглянемо правові та податкові аспекти уцінки товарів із терміном придатності, що минає. У статті розбирається питання необхідності додаткового економічного обґрунтування знижок, аналізується актуальна судова практика (зокрема рішення 2024–2025 років) щодо «звичайних цін» та концепції «ділової мети» в операціях між резидентами. Особливу увагу приділено ризикам ПДВ при продажі товарів нижче ціни придбання та необхідності донарахування податкових зобов’язань згідно з п. 188.1 ПКУ.

Розбираємо специфіку виплати дивідендів нерезидентам — фізичним особам. На прикладі Конвенції з ОАЕ пояснюється, чому пільгові ставки міжнародних договорів часто стосуються лише юридичних осіб («компаній») і не поширюються на громадян. Надаємо обґрунтування, чому в таких випадках замість «податку на репатріацію» (15%) застосовуються внутрішні українські ставки ПДФО (5%) та військового збору, посилаючись на актуальні ІПК 2025–2026 років.

Розглянемо механізм застосування пільги з ПДВ згідно з п. 197.11 ПКУ при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги. У матеріалі детально описуємо перелік критично важливих документів (реєстраційна картка, план закупівлі, контракт), обов’язок щомісячного подання Інформаційного підтвердження за Додатком 8, а також логіку податкових органів під час перевірок. Особлива увагу акцентуємо на порівняльному аналізу даних податкових декларацій та звітності виконавців, що є ключовим індикатором для призначення запитів ДПС.

У матеріалі аналізується жорстка позиція контролюючих органів (лист ДПС від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07), згідно з якою довідки про податкове резидентство нерезидентів обов’язково мають містити апостиль або консульську легалізацію. Автор пояснює, чому договори про правову допомогу більше не звільняють від апостилювання податкових документів та які судові рішення підтверджують цей фіскальний тренд.

Стаття розкриває юридичні та фінансові аспектам закупівлі легкового автомобіля у фізичної особи – нерезидента. У матеріалі детально розібрано три сценарії: використання корпоративної картки з урахуванням лімітів НБУ (17 500 грн або 100 000 грн), прямий валютний переказ як імпортна операція та придбання через довірену особу. Автор аналізує обмеження Постанови № 18, валютне законодавство та ризики порушення трудового права при відшкодуванні витрат працівнику.