ПИТАННЯ: Підприємство хоче укласти з ФОПом договір про надання послуг з організації і виконання перевезень пасажирів (а саме персоналу Підприємства). Вартість послуг по договору хочемо розділити на дві складові: власне вартість послуги перевезення, виходячи з фактичного часу роботи транспортного засобу, та компенсація вартості фактичних витрат на паливо, використане під час надання послуг послуги з перевезення.
Чи буде така компенсація вважатися доходом ФОП? Чи не перекваліфікує податкова такі компенсаційні виплати у цивільний дохід фізичної особи?

ВІДПОВІДЬ:

В даному разі все буде залежати від того чи є відшкодування таких додаткових витрат складовою плати за надання послуг з перевезення.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому в ч. 1 ст. 903 ЦКУ визначено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відшкодування виконавцеві фактичних витрат за договором про надання послуг ЦКУ передбачає лише у випадку, коли мова йде про безоплатне надання послуг (див. ст. 904). І це цілком виправдано. Адже у разі платного надання послуг, як правило, у вартість таких послуг закладаються всі витрати, які безпосередньо пов’язані із їх наданням. Через це зазвичай вони не потребують окремого відшкодування.

Разом з тим, однією із фундаментальних засад цивільного права є принцип свободи договору. Він гарантує сторонам право вільно укладати договір, обирати контрагента, визначати його вид та умови (в межах законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості) – ст. 627 ЦКУ.

Отже, в договорі про надання послуг з організації і виконання перевезень пасажирів сторони дійсно можуть погодити необхідність відшкодування виконавцеві додаткових (супутніх) витрат, пов’язаних із перевезенням. При цьому, суму такого відшкодування можна або закласти в загальну ціну перевезення (тобто зробити його як змінну складову вартості послуг із перевезення), або виділити це як окремий (додатковий) від вартості перевезення платіж.

І з високою вірогідністю можна вказувати на те, що від того як це Підприємство документально оформить буде залежати порядок кваліфікації таких додатково відшкодованих сум. Адже аналіз діючої роз’яснювальної практики вказує на те, що, на думку податкових органів, відшкодування ФОПу додаткових витрат, які не є складовою вартості договірних послуг, слід розглядати як його цивільний доход. Принаймні це дуже чітко прослідковується у випадку із орендною. Так, наприклад, в ІПК від 11.08.2025 р. № 4321/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК вказано:

«Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що суб’єктом права приватної власності на нерухоме майно, яке надається в оренду, визнається саме фізична особа, а не фізична особа – підприємець, а також зважаючи на положення Закону № 2189 відповідно до якого договір на надання житлово-комунальних послуг укладається з виконавцем цих послуг безпосередньо фізичною особою як власником майна, а також враховуючи, що власник відповідно до частини першої ст. 320 ЦКУ має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом:

у разі, якщо відповідно до умов договору оренди сплата комунальних платежів здійснюється у складі орендної плати, тобто сума орендної плати включає суму комунальних платежів, то з метою оподаткування дохід у вигляді сплачених комунальних платежів повністю включається до доходу фізичної особи – підприємця як орендна плата з відповідним оподаткуванням;

у разі, якщо умовами договору оренди сплата комунальних платежів здійснюється орендарем окремо від орендної плати у вигляді відшкодування витрат орендодавця на сплату комунальних послуг, то оскільки отримання фізичною особою – підприємцем доходу у вигляді відшкодування вартості житлово-комунальних послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи (орендаря), такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб».

Подібний висновок в контексті ФОП – платників єдиного податку також бачимо, зокрема, в ІПК від 04.02.2026 р. № 681/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК:

«Враховуючи викладене у разі якщо відповідно до умов договору оренди, укладеного між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, сплата комунальних платежів здійснюється у складі орендної плати, тобто сума орендної плати як фіксований платіж включає суму комунальних платежів, то з метою оподаткування дохід у вигляді сплачених комунальних платежів повністю включається до доходу платника єдиного податку, як орендна плата з відповідним оподаткуванням.

Водночас, якщо умовами договору оренди сплата комунальних платежів здійснюється орендарем окремо від орендної плати у вигляді компенсації витрат орендодавця на сплату комунальних послуг, то оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді компенсації вартості житлово-комунальних послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь орендаря, такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб».

До речі, у випадку, коли на рівні закону передбачено обов’язок компенсації ФОПу певних понесених ним витрат, то в такому разі податкові органи не заперечують проти кваліфікації таких сум як підприємницького доходу. Наприклад, у ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом. З урахуванням цього в ІПК від 16.05.2025 р. № 2681/ІПК/99-00-24-03-02 ІПК податкові органи дійшли такого висновку:

 «Враховуючи викладене, сума коштів, отримана арбітражним керуючим як відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням таким керуючим повноважень у справі, включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків, а отже відображається у податковій декларації про майновий стан і доходи».

Також хочемо наголосити, у випадку, коли обговорювана компенсація ФОПу буде виплачуватися окремо від вартості послуг перевезення (тобто вона буде в договорі визначена як самостійний платіж), то для того, щоб її можна було класифікувати як доход ФОПа, треба розглядати її як плату за товар/послугу (в даному випадку – це пальне). Тоді як такі операції ФОП може здійснювати тільки, зокрема, за наявності відповідної ліцензії.

Отже, враховуючи вищевикладене, доходимо до таких висновків:

З метою мінімізації такого ризику рекомендуємо в договорі передбачити, що виплата означеного відшкодування є змінною складовою вартості послуг перевезення. За таких умов виплачені ФОПу суми будуть розглядатися як оплата вартості перевезення, отримана ним в межах підприємницької діяльності.

У разі виділення означеного відшкодування в окремий платіж (тобто, коли він повністю віддільний від плати за послуги з перевезення) вбачаємо високий ризик кваліфікації його з боку податкових органів доходом звичайної фізособи. Відповідно Підприємство в такому разі повинно виступати як податковий агент.

Звертайтеся за консультацією за посиланням.

Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» завжди готова допомогти.