Особливість обліку таких специфічних активів, як автомобільні шини – у їх сезонному характері (пів року на авто – пів року на складі). На практиці склалось 3 (три) підходи до обліку таких шин. Щоправда, МСФЗшники можуть застосовувати дещо інший підхід. Про все це – у статті…

Де в обліку визнавати шини

Хоча придбані для автомобіля автошини можуть прослужити доволі довго, практика так склалась, що обліковують їх у складі оборотних активів. Чи не головним аргументом цієї тези виступає Інструкція № 291. Вона радить автомобільні шини у запасі та обороті зараховувати на субрахунок 207 «Запасні частини». Щоправда, якщо автошини, що на колесах та в запасі при автомобілі — враховані в ціні авто та включені в інвентарну вартість, тож обліковують їх у складі основних засобів.

Інакше кажучи, якщо компанія придбала автомобіль (зрозуміло, разом із шинами на колесах), то в обліку окремо шини не виділяють. Їх обліковують у складі основного засобу – автомобіля.

Якщо ж шини купили для заміни, то їх зараховують у дебет субрахунку 207 за первісною вартістю.

Списання автомобільних шин: підходи із практики

На практиці не існує єдиного підходу щодо того, коли вартість списаної шини потрапить у бухгалтерські витрати. Одні спеціалісти вважають, що витрати слід визнавати на дату списання шин з балансу, інші — на дату передачі їх в експлуатацію. Дехто взагалі відстоює позицію, що вартість шин має потрапляти у витрати рівними частинами протягом строку їх використання.

Кожен із підходів має право на життя, позаяк має свої плюси й мінуси. Тому бухгалтер може обрати той варіант, який йому найбільш до вподоби. Головне — дотримуватись принципу послідовності (ст. 4 Закону про бухоблік). Тобто обраний підхід застосовувати при списанні усіх автошин підприємства. При чому, доільно заздалегідь обраний підхід закріпити в обліковій політиці.

Варіант 1. Бухвитрати – на дату списання шин з балансу

Цей підхід передбачає, що шини обліковуються на балансі підприємства до повної непридатності: чи то фактичний пробіг рівний нормативному, чи з інших причин.

Придбані шини обліковують за первісною вартістю на субрахунку 207 до моменту їх фактичного списання. Оскільки на цьому субрахунку можуть обліковуватись й інші запчастини, можна відкрити до нього субрахунок другого порядку, приміром, 207/1 «Шини автомобільні». А щоб деталізувати облік таких шин, на практиці відкривають ще й субрахунки третього порядку: наприклад, 207/11 «Шини на складі», 207/12 «Шини в експлуатації», 207/13 «Шини в ремонті» тощо.

Тобто, в момент придбання шини відображають по дебету субрахунку 207 (207/11). Якщо для шин передбачена детальна аналітика, то їх встановлення на автомобіль відображають кореспонденцією Дт 207/12 Кт 207/11. Якщо ж шина більше не приносить підприємству економічних вигід за своїм прямим призначенням, компаніяможе списати її вартість на витрати: Дт 23, 91, 92, 93, 949 (залежно від мети використання автівки) Кт 207 (207/12).

Зауважте ще один важливий момент: зношені автошини підприємство має або утилізувати або продати. Інакше виникне питання щодо сплати екологічного податку, позаяк такі зношені шини ніщо інше як відходи (пп. 240.1.3 ПКУ).

Якщо підприємство вирішує продати шини, то можемо говорити про отримання майбутніх економвигід від них. Зауважте: економвигоди можуть втілитись не лише в отриманні доходу, а й в зниженні витрат (на утилізацію, приміром). Це означає, що зношену шину слід зарахувати на баланс. Оскільки вона не може бути використана за своїм прямим призначенням, найбільш доцільний субрахунок — 209 «Інші матеріали». На це безпосередньо вказує й Інструкція № 291.

Бухмеханіка такого оприбуткування проста: зношені шини оприбутковують за чистою вартістю реалізації (п. 2.13 Методрекомендацій № 2). Нагадаємо: чиста вартість реалізації — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9). Для цього використовують кореспонденцію Дт 209 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (доволі рідко, але також використовується кореспонденція Дт 209 Кт 207).

Варіант 2. Бухвитрати – на дату передачі шин в експлуатацію

За цього варіанту шини списують на витрати відразу після їх встанволення на авто. При чому йдеться саме про перше встановлення шин на автівку. Бухгалтерські записи у цьому разі будуть такими: Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 207.

Тобто, як тільки шини передадуть в експлуатацію, їх вартість відразу попрямує на витрати. Надалі шини обліковуватимуть лише в оперативному кількісному обліку. Інакше кажучи, при поверненні шини на склад (приміром, у разі сезонної заміни), її не оприбутковують у вартісному вираженні на субрахунок 207.

Аналогічно не буде жодних бухгалтерських записів при списанні зношених шин. Адже вартість таких шин вже потрапила до витрат у періоді їх першого встановлення на транспортний засіб.

Щоправда, якщо таку шину підприємство вирішить реалізувати, тобто отримає від неї певні економвигоди в майбутньому, тоді її слід оприбуткувати по дебету субрахунку 209. Записи в обліку в такому разі аналогічні, як і за варіанту 1 (див. вище).

Прихильники списання шин на дату передачі в експлуатацію аргументують це тим, що заміна шин на автівці – ніщо інше, як її техобслуговування. Інакше кажучи — підтримка автомобіля у робочому стані. А такі витрати, як відомо, визнають у періоді їх понесення (п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби», лист Мінфіну України від 22.05.17 р. № 35210-07/23-1937/1689).

Варіант 3. Бухвитрати визнаємо частинами протягом строку експлуатацію

Прихильники цього варіанту виступають за те, щоб списувати вартість придбаних шин на витрати вже в момент їх першого встановлення на автівку. Проте, якщо після їх повернення на склад шини можливо експлуатувати, то вони наполягають на їх оприбуткуванні за чистою вартістю реалізації (проводкою Дт 207 Кт 719).

Зауважте: таку вартість шин має встановити спеціальна комісія. Це може бути та ж комісія з питань обліку пробігу (наробітку), обігу та списання пневматичних шин. Зрозуміло, що чиста вартість реалізації шин нижча за первісну вартість, адже вони вже від’їздили певний час.

Наступного разу, коли підприємство встановить ці шини на автівку, їх вартість знову доведеться списати. А після їх повернення на склад — оприбуткувати. За умови, що такі шини придатні для використання за прямим призначенням.

Облік автомобільних шин у МСФЗшників

ВІдразу зазначимо, що МСФЗ не визначає чіткого порядку автомобільних шин.

Чисто формально такі шини підпадають під визначення основних засобів (п. 6 МСБО 16). Адже це це матеріальні об’єкти, що їх:

1. утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;
2. використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

При цьому, оскільки МСБО 16 не передбачає призупинення амортизації на період тимчасового невикористання ОЗ, то такі шини амортизують протягом строку корисного їх використання. Тобто незалежно від того, встановлені вони на автомобіль чи лежать на складі в період несезону. Щоправда, такий підхід може потягнути за собою певні ризики з точки зору податку на прибуток. Зокрема, в частині нарахування податкової амортизації в період невикористання шин.

З іншого боку, якщо кількість таких шин на підприємстві – мала, а їх вартість – мізерна, то можна подивитись на порядок обліку шин з точки зору суттєвості. Зокрема, в такому разі можна обрати один із прописаних вище варіантів. Головне – закріпити свій підхід до обліку автомобільних шин в обліковій політиці, щоб забезпечити послідовність обліку.

Податкова перевірка обліку шин: судова практика

1. Компанія повинна складати картки обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 р. у справі № 540/326/19 [1]

Під час перевірки ДПС встановила, що протягом 2015-2017 років підприємством здійснювалось списання автомобільних шин лише на підставі актів списання, зокрема, без складання карток обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин. А тому, на думку ДПС, компанія безпідставно завищила витрати на вартість автомобільних шин, списаних у межах своєї господарської діяльності, так як такі витрати не підтверджені належними первинними документами.

На підтвердження списання автомобільних шин компанією було надано до суду та ДПС акти списання автомобільних шин.

Крім того, надано картки обліку роботи автомобільної шини, у яких міститься інформація про підприємство, позначення (розмір) шини, виробника шини, модель, індекс навантаження, марка та державний номер автомобіля, на якому вона встановлена, дата установки, знаття, пробіг, залишкова висота рисунка протектора, причина вилучення шини з експлуатації, підписи механіка та відповідальної особи.

Тому, суд зробив висновок, що ДПС не доведено відсутність у підприємства встановлених законом первинних документів для списання автомобільних шин.

2. Екологічний податок, якщо відсутні договори про вивезення відходів (автомобільні шини) для утилізації із відповідним спеціалізованим підприємством

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 р. у справі № 1540/4258/18 [2]

Під час податкової перевірки ДПС з’ясувало, що у підприємства відсутні договори про вивезення відходів (автомобільні шини)для утилізації із відповідним спеціалізованим підприємством.

Шини автомобільні відносяться до 3 класу небезпеки (помірно небезпечні).

За період з 19.03.2015р. по 31.12.2017р. компанія не декларувала екологічний податок у рядку 4.3 «Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах» у Податковій декларації екологічного податку при списанні відходів з балансу, а саме: шини вантажні автомобільні, фільтр масляний, фільтр паливний, акумулятори, олива моторна, мастило, а також не нараховувало екологічний податок на обсяги вищезазначених використаних відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, чим порушило пп.240.1.3 ПК України.

Тому суд підтримав позицію ДПС.

3. Списання шин в момент їх встановлення на авто, а не в момент зношення

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі № 816/246/17 [3]

На думку ДПС, шини, встановлені на автомобілі, використовуються в обороті підприємства та повинні обліковуватись на субрахунку 207 “Запасні частини” до списання на підставі картки обліку пробігу у разі досягнення фактичного пробігу. Відповідно до пункту 23 П(С)БО 9 “Запаси” дозволяється виключати зі складу активів і списувати у витрати при передачі в експлуатацію тільки вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів, а шини, за твердженням ДПС, такими не є.

Суд зазначив, що платник податків має право включати до складу витрат вартість придбаних шин після видачі їх зі складу (тобто установки на транспортний засіб) у тому періоді, у якому відбувалась така установка.

Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 р. у справі № 802/1853/16-а [4]

Компанія включила до витрат суми вартості нових автомобільних шин при установці їх на транспортні засоби, в той час як податковий орган притримується думки, що шини списуються з балансу внаслідок невідповідності визнання активом.

За даними бухгалтерського обліку, в момент установлення пневматичних шин колісних транспортних засобів спеціальних машин на автомобіль складено акт списання із відтворенням інформації установлення шин із зазначенням автомобіля (ТЗ). При цьому, компанією при передачі шин в експлуатацію, їх вартість списувалась на повну вартість придбання таких комплектуючих. В подальшому, підприємством вівся їх аналітичний облік у кількісному вираженні за матеріально відповідальними особами, що передбачено наказами підприємства про облікову політику та не суперечить вимогам п. 15 П(С)БО щодо обліку витрат, що здійснюються для підтримання транспортного засобу в робочому стані.

Зважаючи на це, суд зазначив, що висновки податкового органу щодо завищення підприємством позивача витрат є безпідставними.

[1] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83377012

[2] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82714983

[3] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71688966

[4] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69858330