Бухоблік
Перевірки
Податки
Автор: Ірина Літвінчук
Опубліковано: 24 Липня 2025 р.
Переплата з податку на прибуток: як відобразити її в декларації квартального платника

Таке відображення передбачено самою формою декларації з податку на прибуток. Відповідно п. 49.10 ПКУ забороняє податковим органам відмовляти платникам у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ. Також податковим органам не дозволяється висувати додаткові передумови щодо такого прийняття.
Додатково зазначаємо що у квартальних платників податку на прибуток значення рядка 19 декларації з податку на прибуток може бути як позитивним, так і від’ємним (на це вказує назва самого рядка 19).

Переплата з податку на прибуток: як відобразити її в декларації квартального платника

ПИТАННЯ: Компанія є квартальним платником податку на прибуток. За результатами I кварталу 2025 р. задекларувано 81 тис грн податку на прибуток до сплати. За підсумками півріччя 2025 р. (наростаючим підсумком) Компанія виходить на 63 тис грн податку на прибуток (тобто менше, аніж задекларовано та сплачено за I кварталу 2025 р.). Чи є можливим відображення такої переплати в декларації з податку на прибуток?

Так, така можливість чітко передбачена формою декларації з податку на прибуток.

Декларацію з податку на прибуток заповнюють наростаючим підсумком з початку року. При цьому, під час її складання в першу чергу відштовхуються від фінансового результату із бухобліку із подальшим його коригування на податкові різниці  (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Тому ситуація, коли за результатами одного внутрішньорічного звітного періоду (наприклад, I кварталу) Підприємство задекларувало податку на прибуток до сплати більше, аніж за підсумками наступного внутрішньорічного звітного періоду (скажімо, півріччя) цілком в рамках законодавчих норм. Адже протягом року фінрезультат може як весь час збільшуватися, так і то рости, то зменшуватися. І в цьому немає нічого страшного.

Тому в розглядуваній ситуації Підприємство до рядка 17 декларації з податку на прибуток за півріччя 2025 р. має записати суму податку на прибуток, обчисленого за звітний період (тобто наростаючим підсумком за півріччя 2025 р.). Судячи із запитання, він у Підприємства складає 63 тис грн.

До рядка 18 декларації з податку на прибуток за півріччя 2025 р. Підприємство має перенести показник рядка 17 декларації з податку на прибуток за I квартал 2025 р. (у даному разі – 81 тис. грн).

Попутно звернемо увагу на важливий момент, пов’язаний із заповнення рядка 18 декларації з податку на прибуток, у разі виправлення помилок поточного року. Припустимо, компанія через уточнюючу декларацію виправляла помилки за внутрішньорічні звітні періоди (наприклад, за I квартал 2025 р.). В такому разі до рядка 18 декларації з податку на прибуток за наступний звітний період (тобто півріччя 2025 р.) треба записати не як завжди значення рядка 17 декларації з прибутку за I квартал 2025 р., а показник із рядка 17 уточнюючої декларації з податку на прибуток за I квартал 2025 р. 

До речі, податкові органи рекомендують у рядку 18 декларації з податку на прибуток враховувати не лише результати самоуточнень, а й донарахування податку за результатами перевірок минулих періодів звітного року. Так, наприклад, в ІПК ГУ ДПС у Харківській області від  28.11.2019   р. № 1611/ІПК/20-40-04-04-10 зазначено:

«З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток за декларацією, в якій для визначення фінансового результату до оподаткування було враховано результати документальної перевірки, доцільно у рядку 18 Декларації за звітний (податковий) період поточного року врахувати суму донарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов’язання з податку на прибуток у частині суми основного податку за звітний (податковий) період поточного року (без урахування штрафних (фінансових) санкцій), збільшивши на цю суму показник, який був відображений у рядку 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період поточного звітного року.

При цьому разом з Декларацією подається доповнення до неї, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, складене за довільною формою, з поясненнями складових для розрахунку відповідних показників декларації та зазначенням суми донарахованого за результатами документальної перевірки податку на прибуток (основної суми податку) за звітний (податковий) період поточного року, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації».

Роз’яснення із подібним змістом наведено й в ІПК ГУ ДПС у Харківській області від  23.01.2020 р. № 247/ІПК/20-40-04-04-10

І нарешті у рядку 19 декларації з податку на прибуток відображають суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за підсумками останнього звітного періоду (тобто ту суму, яку треба сплатити за результатами кварталу). Його обчислюють за формулою: рядок 17 рядок 18 декларації з податку на прибуток.

У квартальних платників податку на прибуток значення рядка 19 декларації з податку на прибуток може бути як позитивним, так і від’ємним (на це вказує назва самого рядка 19):

— позитивне значення показує розраховану суму податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду;

від’ємне значення відображає суму переплати за підсумками звітного періоду, яка могла виникнути у квартальних платників податку на прибуток через принцип наростаючого підсумку (якщо, наприклад, як у даному разі податкове зобов’язання за півріччя 2025 року виявилося менше зобов’язання за I квартал 2025 року).

І саме показник рядка 19 декларації з податку на прибуток проводять в інтегрованій картці платника.

Отже, зважаючи на вхідні дані, до рядка 19 декларації з податку на прибуток за півріччя 2025 р. Підприємство має записати мінус 18 тис. грн.

Ще раз підкреслимо мінус у рядку 19 декларації з податку на прибуток не говорить про наявність збитків (від’ємного об’єкта оподаткування) і ніколи не може бути наслідком їх зменшення/збільшення. Адже при від’ємному об’єкті оподаткування податкові зобов’язання, які власне й декларують у рядку 19 декларації з податку на прибуток, нульові (але не від’ємні). Мінус у рядку 19 з’являється виключно внаслідок зменшення додатного об’єкта оподаткування протягом звітного року.

При цьому, таку переплату (тобто, яка виникає в результаті зменшення додатного об’єкта оподаткування протягом звітного року) Підприємство може зарахувати в рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток у порядку, передбаченому ст. 87 ПКУ.

Окремо також скажемо як таке зменшення додатного об’єкта оподаткування відіб’ється на бухобліку. Припускаємо, що Підприємство за підсумками I кварталу 2025 р. в бухобліку зробило запис: Дт 98 Кт 64/податок на прибуток на суму 81 тис. грн (тобто фактично на ту суму, яку Підприємство сплатило за результатами цього періоду). Разом з тим, за підсумками півріччя 2025 р. сума податку до сплати зменшилася. Через це Підприємству доречно зробити запис: Дт 98 Кт 64/податок на прибуток на суму 18 тис грн методом «червоного сторно».

Згідно з п. 5 НП(С)БО 17 «Податок на прибуток» перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю. Відповідно, зробивши такий запис, у Підприємства  бухобліку утвориться сальдо за дебетом рахунку 64/податок на прибуток, яке також вказуватиме на наявність переплати податку на прибуток в бюджет.

У формі № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» суму дебіторської заборгованості з податку на прибуток (тобто дебетове сальдо по рахунку 64/податок на прибуток) окремо записують до рядка 1136 (п. 2.29 р. II Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433).

Додатково хочемо наголосити, що податкові органи загалом не вправі відмовити у прийнятті декларації з податку на прибуток із мінусовим значенням рядка 19. Адже за правилами п. 49.8 ПКУ прийняття податкової декларації — обов’язок контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа зобов’язана перевірити лише наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 і п. 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу зобов’язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання фіскалами (п. 49.9 ПКУ).

І нарешті п. 49.10 ПКУ забороняє податковим органам відмовляти платникам у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ. Також податковим органам не дозволяється висувати передумови щодо такого прийняття, зокрема:

— зміну показників податкової декларації;

— зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування і сум бюджетних відшкодувань;

— незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

Отже, не прийняти декларацію з податку на прибуток (тільки через те, що в ній задеклароване від’ємне значення у рядку 19) податкові органи не мають жодного права. Головне — подбати про бездоганність обов’язкових реквізитів декларації з прибутку (з п. 48.3 і п. 48.4 ПКУ), аби не дати податковим органам жодних шансів. Єдине зауважимо, що згідно з пп. 1 п. 5 р. IIІ Порядку формування плану-графіку перевірок, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.06.2015 р. № 524 зниження рівня сплати податку на прибуток на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків вважають високим ризиком і підставою для включення підприємства до плану-графіку перевірок. Проте знову ж таки саме по собі декларування мінусу у рядку 19 декларації з податку на прибуток на це ще не вказує. Очевидно, тут треба дивитися в загальному на рівень сплати податку на прибуток за звітний рік.

Звертайтеся за консультацією за посиланням.

Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» завжди готова допомогти.