Цільове фінансування придбання основних засобів: специфіка обліку
Бухоблік
Опубліковано:
11 Червня 2021 р.
Цільове фінансування придбання основних засобів: специфіка обліку
Облік цільового фінансування – не складна справа. Особливо, коли фінансуються поточні витрати. Однак, коли кошти виділяються на придбання основних засобів – є певна специфіка. А якщо фінансування обіцялось, але гроші прийшли уже після купівлі активів – той поготів. Розглянемо особливості обліку в такій ситуації більш детальніше
Зміст:
Облік цільового фінансування – не складна справа. Особливо, коли фінансуються поточні витрати. Однак, коли кошти виділяються на придбання основних засобів – є певна специфіка. А якщо фінансування обіцялось, але гроші прийшли уже після купівлі активів – той поготів. Розглянемо особливості обліку в такій ситуації більш детальніше.
Оскільки кошти надають на конкретну ціль (бюджетною програмою чи іншою) — в обліку це відображають як цільове фінансування на однойменному рахунку 48 за правилами, передбаченими п.п. 16-18 П(С)БО 15 «Дохід»:
Правило 1
Цільове фінансування не визнають доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Якщо фінансування буде отримана постфактум (після придбання активів), то цільове фінансування слід визнати в обліку на дату отримання інформації від уповноважених осіб про прийняла позитивного рішення щодо надання фінансування, а не на дату безпосереднього отримання коштів. Такою датою може бути дата публікації рішення у друкованих ЗМІ (щодо певних бюджетних програм), дата отримання підтвердження від грантодавця тощо. В бухобліку визнання цільового фінансування відображають проведенням Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” Кт 48.
В свою чергу надходження фінансування на рахунок показують за Дт 311 та Кт 377 як погашення дебіторської заборгованості.
Правило 2
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Якщо отриману фінансування частково компенсує вартість придбаних основних засобів, то в бухобліку дохід від отриманого цільового фінансування потрібно буде визнавати протягом строку корисного використання установок пропорційно нарахованій амортизації.
При цьому зауважте: визнання доходу пропорційно нарахованій амортизації НЕ значить, що сума доходу = сумі амортизації за місяць. Якщо фінансування покриває лише частину основних засобів, то у дохід певний відсоток амортизації і буде потрапляти (див. приклад 1).
Приклад 1
Вартість обладнання без ПДВ 60 000 грн і компанія планує його використовувати 5 років. Амортизацію нараховує прямолінійним методом. Тобто, місячна сума амортизації становить: (60 000 грн / 5 років) х 1/12 = 1000 грн.
Якщо отримане фінансування покриває лише 30% вартості обладнання (60 000 грн х 30% = 18 000 грн), то дохід від нього потрібно буде визнавати протягом періоду нарахування амортизації пропорційно його сумі.
Математично це виглядає так: 1000 х 30% = 300 грн. Саме ці 300 щомісяця потраплятимуть у дохід (Дт 69 Кт 745). Якщо ж амортизацію нараховують іншим методом, то в кожному періоді потрібно буде визначати дохід пропорційно нарахованій амортизації в кожному окремому місці.
Зважаючи на те, що обладнання може бути придбану і введену в експлуатацію ДО моменту отримання фінансування, виникає питання — з якого періоду у підприємства виникає дохід. Вважаємо, дохід слід визнавати починаючи із періоду відображення цільового фінансування (тобто, коли зробили запис Дт 377 Кт 48) пропорційно сумі амортизації. Так як це дозволить уникнути завищення доходу у періоді відображення цільового фінансування (коли отримали підтвердження щодо нього). В свою чергу це відповідає принципу обачності.
Більше того, нараховувати частково дохід від фінансування “заднім числом”, тобто з дати введення в експлуатацію ОЗ, також не доцільно. Адже на цю дату компанія ще не мала підтвердження, що буде отримане фінансування (якщо така дата була пізніше), а відповідно — і підстав для визнання такого цільового фінансування.
Розглянемо детально облік отриманого фінансування після введення в експлуатації ОЗ на прикладі.
Приклад 2
На початку 2020 року було прийнято рішення провести реконструкцію виробничого приміщення. Для цього закупили 10 виробничих ліній. Вартість кожної лінії — 24 000 грн (в т.ч. ПДВ – 4000 грн)
У серпні 2020 р. реконструкцію було завершено, а виробничі лінії – введено в експлуатацію. Строк корисного їх використання — 5 років. Амортизацію нараховують прямолінійним методом.
Вкінці року підприємство подало документи на отримання гранту (в сумі 60 000 грн), що частково компенсуватиме вартість придбаних установок.
У січні 2021 р. стало відомо, що грантодавець прийняв рішення про виплату гранту у розмірі 30% вартості виробничих ліній (без ПДВ). Кошти було отримано також у січні 2021 р.
Відображення в бухобліку отримання цільового фінансування за даними прикладу — у таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський облік дотації на придбання виробничих ліній
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Кореспонденція рахунків
Сума, грн
Дебет
Кредит
1
Отримано виробничі лінії від постачальника (24 000 грн – 4000 грн) х 10 шт = 200 000 грн
152
685
200 000,00
2
Відображено податковий кредит з ПДВ 4 000 грн х 10 = 40 000 грн
641
685
40 000,00
3
Перераховано контрагенту оплату за отримане обладнання
685
311
240 000,00
4
Виробничі лінії введено в експлуатацію
104
152
200 000,00
5
Нараховано амортизацію на вартість обладнання у вересні-грудні 2020 р. (20 000 грн / 5 р.) х 4/12 х 10 шт = 13 333,33 грн
23
131
13 333,33
6
Визнано грант як цільове фінансування (200 000 х 30%) = 60 000 грн
377
482
60 000,00
7
Суму гранту визнано як доходи майбутніх періодів
482
69
60 000,00
8.1
Нараховано амортизацію на вартість виробничих ліній у січні 2021 р. (20 000 грн / 5 р.) х 1/12 х 10 шт = 3333,33 грн
23
131
3 333,33
8.2
Відображено дохід від отриманого гранту пропорційно нарахованої амортизації 60 000 грн х 1/56* = 1 071,43 грн
69
745
1 071,43
9
Отримано грант на рахунок
311
377
60 000,00
* Оскільки виробничі лінії уже 4 місяці амортизувались, вважаємо, дохід від цільового фінансування доцільно визнавати пропорційно сумі нарахованої амортизації протягом періоду, який залишилось нараховувати амортизацію, а не всього строку корисного використання. Оскільки амортизацію ще будуть нараховувати щомісяця прямолінійним методом 4 роки і 8 місяців, то при рівномірному розподілі гранту на цей період це буде 1/56 частина в місяць.
Статті
Вам також може сподобатись
Тут підібрані корисні статті, які можуть також бути вам цікаві
У матеріалі розглядається критична ситуація, коли фактичні залишки пального на підприємстві перевищують обсяг, вказаний у ліцензії на зберігання для власних потреб. На основі аналізу Закону № 3817 та свіжої судової практики пояснюється, чому податківці прирівнюють «понадлімітне» пальне до зберігання без ліцензії. Окрему увагу приділено аргументам, які допомогли платникам відбити штрафи в суді (зокрема, зберігання пального в баках транспортних засобів).
Розглядаємо актуальну проблему визначення місця постачання послуг із проведення клінічних досліджень для іноземних замовників. Показуємо позицію ДПС та Верховного Суду, згідно з якими такі послуги не підпадають під пільгові категорії (консультаційні, наукові чи передача прав інтелектуальної власності). Аналізується ризик нарахування ПДВ за основною ставкою через те, що місцем постачання визнається територія України — за місцем реєстрації виконавця.
Розглянемо правові та податкові аспекти уцінки товарів із терміном придатності, що минає. У статті розбирається питання необхідності додаткового економічного обґрунтування знижок, аналізується актуальна судова практика (зокрема рішення 2024–2025 років) щодо «звичайних цін» та концепції «ділової мети» в операціях між резидентами. Особливу увагу приділено ризикам ПДВ при продажі товарів нижче ціни придбання та необхідності донарахування податкових зобов’язань згідно з п. 188.1 ПКУ.
Розбираємо специфіку виплати дивідендів нерезидентам — фізичним особам. На прикладі Конвенції з ОАЕ пояснюється, чому пільгові ставки міжнародних договорів часто стосуються лише юридичних осіб («компаній») і не поширюються на громадян. Надаємо обґрунтування, чому в таких випадках замість «податку на репатріацію» (15%) застосовуються внутрішні українські ставки ПДФО (5%) та військового збору, посилаючись на актуальні ІПК 2025–2026 років.
Розглянемо механізм застосування пільги з ПДВ згідно з п. 197.11 ПКУ при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги. У матеріалі детально описуємо перелік критично важливих документів (реєстраційна картка, план закупівлі, контракт), обов’язок щомісячного подання Інформаційного підтвердження за Додатком 8, а також логіку податкових органів під час перевірок. Особлива увагу акцентуємо на порівняльному аналізу даних податкових декларацій та звітності виконавців, що є ключовим індикатором для призначення запитів ДПС.
У матеріалі аналізується жорстка позиція контролюючих органів (лист ДПС від 26.06.2025 № 16234/7/99-00-21-02-03-07), згідно з якою довідки про податкове резидентство нерезидентів обов’язково мають містити апостиль або консульську легалізацію. Автор пояснює, чому договори про правову допомогу більше не звільняють від апостилювання податкових документів та які судові рішення підтверджують цей фіскальний тренд.
Стаття розкриває юридичні та фінансові аспектам закупівлі легкового автомобіля у фізичної особи – нерезидента. У матеріалі детально розібрано три сценарії: використання корпоративної картки з урахуванням лімітів НБУ (17 500 грн або 100 000 грн), прямий валютний переказ як імпортна операція та придбання через довірену особу. Автор аналізує обмеження Постанови № 18, валютне законодавство та ризики порушення трудового права при відшкодуванні витрат працівнику.
В статті розглядаємо комплексний аналіз правил зберігання та транспортування пального для промислових генераторів під час воєнного стану. Розглянуто критичний ліміт у 2000 літрів, за якого не потрібна ліцензія, умови уникнення статусу «акцизного складу» та фіскальні вимоги до переміщення пального власним транспортом. Особлива увага приділена ризикам конфіскації пального та автомобілів у разі ігнорування електронних заявок на переміщення.
В статті проведено аналіз поширеної помилки при обліку модернізації основних засобів. Розглядається кейс, де підприємство витратило 300 тис. грн на поліпшення авто, але «списало» їх через амортизацію занадто швидко, попри подовження строку використання машини. У тексті пояснюється позиція ДПС, вимоги НП(С)БО 7 та наводиться судова практика, яка підтверджує: амортизація має відповідати реальному періоду отримання економічних вигід.
Розглянемо нестандартну ситуацію: майбутній співробітник придбав авіаквитки для керівника ще до свого офіційного працевлаштування. Проведено аналіз ризиків визнання такої компенсації «додатковим благом» та підозри у неофіційній роботі. Надаються практичні поради, як уникнути оподаткування (ПДФО та ВЗ) через механізм нецільової благодійної допомоги в межах ліміту 4660 грн (для 2026 року) та пояснюється, чому пряма компенсація через керівника не врятує ситуацію.
