У матеріалі аналізуємо правомірність використання міжнародного сервісу DocuSign для підписання зовнішньоекономічних договорів та первинних документів в Україні. Ви дізнаєтесь, як норми Цивільного кодексу та законів про електронну ідентифікацію дозволяють використовувати іноземні електронні підписи. Автор розкриває критичну умову легалізації таких документів — необхідність письмової згоди сторін — та наводить приклади позитивних судових рішень, що підтверджують юридичну силу підписів, згенерованих через DocuSign.

В інтерв’ю Ольга Кучер, керівник консультаційного відділу White Consulting Group із 16-річним досвідом,
розвінчує міфи про податкові перевірки. Ви дізнаєтесь, чому «вичищення» дрібних помилок перед перевіркою може
нашкодити, як правильно оцінювати суттєвість ризиків та яку стратегію поведінки обрати під час візиту інспекторів.
У матеріалі ви знайдете чіткі орієнтири: від діагностики «слабких місць» до ефективного оскарження результатів.

Проводимо розбір актуального питання, а саме документального підтвердження витрат на таксі під час відрядження для небюджетних підприємств. Розглядається можливість використання банківських виписок та маршрут-квитанцій з мобільних додатків замість традиційних чеків. Аналіз базується на нормах Податкового кодексу України та свіжих ІПК 2025 року, що дозволяє бізнесу безпечно відшкодовувати витрати без нарахування ПДФО та військового збору.

У матеріалі розглядається актуальне питання класифікації транспортно-експедиторських послуг (ТЕП) для цілей податкового обліку. Аналізується ситуація, коли нерезидент надає послуги з організації морських перевезень без використання власного транспорту. На основі методології КВЕД та актуальних ІПК ДПСУ (зокрема за 2024-2025 роки) обґрунтовується доцільність використання коду 52.29 замість 50.20, а також надаються рекомендації щодо безпечного підтвердження обраного коду через офіційний запит до розробника Класифікатора.

У новому кейсі розглянуто складну ситуацію коригування митної вартості через технічну помилку перевізника, виявлену після оформлення МД. Автор надає чіткий алгоритм дій: як розподілити суми донарахованого мита між залишками товарів на складі (субрахунок 281) та вже реалізованими товарами (субрахунок 902). Також роз’яснюються особливості відображення ПДВ у декларації на підставі аркуша коригування та наводиться практичний приклад із бухгалтерськими проводками.

У матеріалі розглядається складна ситуація: компанія перерахувала аванс ФОПу, послугу не отримала, а підприємець згодом офіційно припинив діяльність. Автор аналізує, чи стає така заборгованість автоматично «безнадійною» згідно з НП(С)БО 10. Основний акцент зроблено на тому, що за цивільним законодавством фізична особа продовжує відповідати за боргами ФОП усім своїм майном навіть після припинення статусу підприємця. Також, враховуючи, що термін позовної давності ще не сплив, підкреслені ризики передчасного списання витрат без належних доказів (наприклад, постанов виконавчої служби).

Матеріал присвячено аналізу податкового ризику, що виникає при отриманні підприємством брендованого одягу від замовника для свого персоналу. Податкові органи часто трактують це як безоплатне отримання послуг (користування майном), що тягне за собою донарахування доходу. У статті розглядається судова практика (зокрема справи № 240/2630/21 та № 640/19418/20), яка демонструє, що якщо передача одягу є забезпеченням виконавця засобами для виконання основного договору, то вона не є окремою операцією оренди. Наведено поради щодо правильного формулювання умов договору, щоб перетворити “безоплатне користування” на невід’ємну складову надання.

Роз’яснення ключової проблеми визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ) для компаній, що постачають товари бюджетним організаціям, коли оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ). Проблема полягає у неоднозначності умов договорів та джерел оплати (звичайний рахунок або Казначейський), що створює ризик неправильного застосування правила “першої події” і донарахування ПДВ. Матеріал аналізує суперечливі позиції ДПС (ІПК) і пропонує алгоритм дій для мінімізації ризику, що ґрунтується на деталізації умов оплати в договорі та, за необхідності, складанні коригуючого розрахунку.

Надаємо роз’яснення щодо документального оформлення та бухгалтерського обліку фірмового одягу, який підприємство отримує від замовника у тимчасове користування для свого персоналу. Оскільки право власності не переходить, цей одяг не відповідає критеріям активу згідно з П(С)БО 9. Ми пояснюємо, що факт передачі та повернення слід оформлювати Актами приймання-передачі, а облік вести поза балансом (наприклад, на субрахунку 023 або 026) у кількісному вимірі. Також наведено рекомендації щодо внутрішнього контролю за рухом одягу серед працівників.