Розглядаємо облік операції, коли українське підприємство-імпортер отримує від нерезидента кредит-ноту (знижку на майбутні поставки) у відповідь на претензію щодо бракованого товару. У бухгалтерському обліку визнання претензії відображається як дохід (Дт 374 Кт 715) за курсом НБУ на дату кредитового авізо. Подальший взаємозалік заборгованостей відображається (Дт 632 Кт 374) і вимагає обов’язкового розрахунку курсової різниці за монетарною заборгованістю (рах. 632). В обліку податку на прибуток операція відображається за правилами бухобліку, без податкових коригувань. Щодо ПДВ, зміна суми заборгованості за кредит-нотою не є підставою для коригування “ввізного” податкового кредиту за імпортований товар, якщо при цьому не змінюється митна вартість (підтверджується аркушем коригування до МД). При подальшому постачанні цього імпортованого товару мінбазою ПДВ залишається ціна його придбання, тобто без урахування отриманої знижки.

Аналізуємо податковий облік у орендодавця (приватного підприємства) при наданні в оренду нежитлової нерухомості комунальному некомерційному підприємству за символічну плату (1 грн/міс.). Згідно з Цивільним кодексом, договірна ціна оренди приватної власності є правомірною. У податку на прибуток операція відображається за правилами бухгалтерського обліку (дохід 1 грн, витрати — амортизація), що може підвищити ризик потрапляння до плану-графіку перевірок. Ключовий ризик стосується ПДВ: оскільки оренда є постачанням послуг, база оподаткування ПДВ має бути не нижче звичайної (ринкової) ціни. Для мінімізації ризику донарахувань ПДВ орендодавцю рекомендується самостійно визначити ринкову ціну та скласти дві податкові накладні: одну на договірну ціну (1 грн), а другу — на перевищення ПДВ-мінбази над фактичною ціною (з типом причини “15”).

Операція з придбання фізичною особою (не ФОП) банківських металів (золота у зливках) за кордоном не призводить до податкових наслідків в Україні, оскільки при купівлі не виникає доходу. Банківські метали класифікуються як валютні цінності. Дохід, отриманий фізичною особою від продажу придбаних банківських металів (валютних цінностей), не включається до загального оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.51 ПКУ, оскільки ПКУ не містить спеціальних норм щодо оподаткування таких активів. Відповідно, дохід від продажу золота не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо у фізособи не виникають інші доходи, які підлягають декларуванню, подавати декларацію про майновий стан і доходи немає потреби.

Ризик перекваліфікації приміщення складу, яке зрідка використовується (наприклад, сезонно для жнив), до інвестиційної нерухомості за МСБО 40 оцінюється як низький. Інвестиційна нерухомість утримується з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу, а не для використання у виробництві чи постачанні товарів. Оскільки підприємство використовує склад для зберігання власно вирощеного зерна (хоч і зрідка), він вважається нерухомістю, зайнятою власником (утримується для використання у виробництві товарів). А отже, такий об’єкт не відповідає критеріям інвестиційної нерухомості та має обліковуватися як основний засіб згідно з МСБО 16.

Матеріал містить вичерпний аналіз процедури обліку, оподаткування та дозвільних вимог при купівлі та експлуатації генератора в умовах воєнного стану. Детально розглядаються питання бухгалтерського та податкового обліку (амортизація, податкові різниці, ПДВ), а також вимоги щодо ліцензування зберігання пального та екологічного податку. Особлива увага приділена документальному оформленню списання пального (з урахуванням судової практики) та обліку генератора під час його тимчасового простою.

Витрати на мобільний зв’язок для працівників визнаються додатковим благом лише у випадку, коли вони стосуються невиробничих розмов. Для мінімізації податкових ризиків підприємству необхідно мати комплексний пакет підтверджуючих документів (накази, положення, договори з оператором та деталізація рахунків). Найбільш надійний варіант — надання диференційованих тарифних пакетів різним категоріям працівників, обґрунтованих їхніми робочими функціями, замість встановлення лімітів перевищення.

Підприємство, що здійснює одночасно звільнену від ПДВ діяльність та оподатковувану оренду (з відшкодуванням комунальних послуг), цікавить порядок обліку вхідного ПДВ. Хоча комунальні послуги технічно можна розмежувати, податковий орган традиційно розцінює їх як загальногосподарські витрати. У зв’язку з цим, найменш ризиковим варіантом є застосування правил розподілу податкового кредиту за статтею 199 ПКУ з обов’язковим річним перерахунком.

Знецінення товару до нульової вартості шляхом створення резерву може призвести до податкових ризиків, зокрема, щодо ПДВ. Податкові органи можуть розглядати таку операцію як негосподарське використання, що вимагає нарахування податкових зобов’язань. Хоча офіційні роз’яснення ДПСУ це заперечують, судова практика свідчить про протилежну позицію, де підприємствам вдається відстояти свою правоту

Компанії, що організовують заходи, часто стикаються з проблемою неявки зареєстрованих учасників, що призводить до фінансових втрат. Впровадження депозитної моделі реєстрації, де учасник вносить фіксовану суму, є цілком законним. Цей платіж може бути класифікований як завдаток або застава, що визначає подальші бухгалтерські та податкові наслідки.

Постачальники надають підприємству подарункові сертифікати за номінальною вартістю або за заниженою ціною, наприклад, 1,20 грн. У разі їх безоплатної передачі покупцям або працівникам виникають податкові наслідки щодо ПДВ та ПДФО. Головний ризик полягає в тому, що податкові органи можуть вимагати нарахування податків не від ціни придбання, а від номіналу сертифіката.

Відмінності між відрядженнями та роз’їзним характером роботи мають бути визначені в колективному або трудовому договорі. Судова практика не містить прецедентів, де підприємствам відмовляли у віднесенні добових витрат до податкових витрат лише через невірну класифікацію поїздок. Однак, вирішальне значення має належне документальне оформлення: наявність наказів, звітів, кошторисів та інших первинних документів, що підтверджують зв’язок поїздки з господарською діяльністю.

У разі реструктуризації ТОВ із заміною засновника-кіпріота на іншу кіпрську холдингову компанію ставка податку на репатріацію може становити 5% або 15%. Вирішальним фактором є підтвердження нового засновника як бенефіціарного (фактичного) власника доходу та відсутність у нього постійного представництва в Україні. Для застосування зниженої ставки 5% необхідно, щоб холдингова компанія володіла щонайменше 20% капіталу (або інвестувала не менше 100 000 євро), що підтверджується відповідними документами.